Сліпий Родіон Васильович

Родіон-Пилип Сліпий (*27 листопада 1887, Заздрість, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина – †1 червня 1948, Міттенвальд, Німеччина) — український лікар, доктор медицини, учасник національно-визвольних змагань у 1918-1920 роках, чотар Українських січових стрільців, поручник Української галицької армії, поручник дивізії «Галичина». Молодший брат Тимотея Сліпого і двоюрідний брат Йосифа Сліпого.

Родіон Сліпий
 Четар
Загальна інформація
Народження 27 листопада 1887(1887-11-27)
с. Заздрість
Смерть 1 червня 1948(1948-06-01) (60 років)
Міттенвальд
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Формування  УСС
 УГА
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Українсько-радянська війна

Життєпис ред.

Народився у селі Заздрість біля Микулинців у заможній родині Василя Сліпого, який був двоюрідним братом батька Йосифа Сліпого, і Францішки Дичковської, яка була рідною сестрою його матері.[1] У цьому подружжі було двоє синів - старший Тимотей та молодший Родіон.[2].

Вчився разом з Йосипом Сліпим в одному класі Тернопільської гімназії, та проживав на одній з ним квартирі.[3] Закінчив навчання у 1911 році.

У роки Першої світової війни служив в УСС, згодом вступив до Української галицької армії.

Пізніше навчався у Віденському університеті на лікаря, а за іншою версією у Граці. У 1927 році нострифікував свій диплом лікаря у Познанському університеті. Працював окружним лікарем у Струсові.

У 1939-1941 роках у помешканні Родіона Сліпого та Ольга Ситник-Сліпал знайшла притулок педагог та етнограф, мати-ігуменя Северина Париллє після закриття більшовиками гімназії сестер-василіянок, яку очолювала, тут дожила віку і похована у Струсові.[4] Крім цього у роки німецької окупації Галичини майже три роки переховували у себе вдома сусіда-єврея Матіса Каца.

Допомагав підпіллю Організації українських націоналістів налагоджувати медично-санітарну службу Українського Червоного Хреста, зокрема надавав медичну допомогу, зебезпечував медикаментами. У роки Другої світової війни добровільно зголосився до дивізії «Галичина», де був полковим лікарем.

Під кінець війни опинився в американський зоні окупації Німечини в таборі для переміщених осіб у Міттенвальді, що на півдні Баварії неподалік від кордону з Австрією. Тут він помер 1 червня 1948 року.

Плита-пам'ятник з могили Родіона Сліпого знаходиться при церкві священномученика Климентія Шептицького, яку було перевезено з Німеччини до Львова. Водночас сама могила вважається втраченою.

Родина ред.

  • Дружина Ольга Ситник-Сліпа (1894-1976), авторка першого українського перекладу роману Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» у 1939 році під назвою «Ідеалістка» у видавництві «Діло»[5], а також інших англійських повістей, зокрема «Житель Аляски» Джеймса Олівера Кервуда, «Дівчина з Лімберлосту» та «Рябого» Джейн Стреттон-Портер.[6]
  • Діти:
    • Ольга (1921 р.н.), яка мешкала у Струсові, була пластунка, активною учасницею підпільної боротьби як лікарка УПА, репресована більшовиками, була заарештована в грудні 1945 року й відбула 10 років сталінських таборів[7]. Як краєзнавець була ініціаторкою створення у 2006 році краєзнавчого музею «Струсівська закутина» у селі Струсів, що розмістився у будинку Гірняків. Зібрала сотні матеріалів з давнього й сучасного життя рідного краю. Доклала багато зусиль для збереження історії села.[8]
    • Орися.

Праці ред.

Атор багатьох медичних праць. Найбільш відома серед яких «Годування та плекання немовлят: книжечка для українських жінок».[9]

Примітки ред.

  1. Rodion Pylyp Slipyj // GENi
  2. Сліпий Йосиф. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. Львів — Рим: Видавництво УКУ 2014. — 608 с.
  3. Патріарх Йосиф Сліпий – будівничий Української греко-католицької церкви, духовний провідник нації (до 130-річчя від дня народження Патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого): матеріали наук.-краєзн. чит., м. Тернопіль, 16 лют. 2022 р. Тернопіль: Тернопільський обласний краєзнавчий музей, 2022. - ст. 10
  4. Володимир Мороз. Донька єврея-корчмаря, яка стала християнською черницею і популяризаторкою української культури // RISU. - 12.08.2016
  5. Ліда Купчик. Родом із Струсова. Розповіді про Цегельських. - Львів-Бетлегем, 2002
  6. Свідзинська, Ольга (27 липня 2017). Ситник Сліпа Ольга, учителька, перекладачка - Історія Пласту (амер.). Процитовано 28 березня 2024.
  7. Літопис УПА, т. 32. Торонто — Львів 2001, с. 449
  8. Дмитро Полюхович. Струсів – люди та пам'ятки // Збруч. - 07.12.2017
  9. Годування та плекання немовлят: книжечка для українських жінок / Р. Сліпий. - Мюнхен: Санитарно-харитативна служба, 1947. - 120 с.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Годування та плекання немовлят [Текст]: книжечка для українських жінок / Р. Сліпий. - Мюнхен : Санитарно-харитативна служба, 1947. - 120 с.
  • Сліпий Йосиф. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. Львів — Рим: Видавництво УКУ 2014. — 608 с. + 40 іл. ISBN 978-966-2778-24-3
  • Патріярх Йосиф Сліпий. Молодість, покликання, студії
  • Патріарх Йосиф Сліпий – будівничий Української греко-католицької церкви, духовний провідник нації (до 130-річчя від дня народження Патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого): матеріали наук.-краєзн. чит., м. Тернопіль, 16 лют. 2022 р. Тернопіль: Тернопільський обласний краєзнавчий музей, 2022. - 137 с.; 62 іл.
  • Родом зі Cтрусова. Розповіді про Цегельських. – За редакцією Л.Купчик – Львів-Бетлегем, 2002. – 306 с.
  • Літопис УПА, т. 32. Торонто — Львів 2001