Відкрити головне меню

Скуле Бордссон (норв. Skule Bårdsson, 11891240) — король Норвегії з 1239 до 1240 року.

Скуле Бордссон
Hertugskule.jpg
Народився 1189
Rissa[d], Сер-Тренделаг, Норвегія
Помер 24 травня 1240
Поховання Нідароський собор
Громадянство
(підданство)
Норвегія
Діяльність регент
Посада Король Норвегії
Батько Bård Guttormsson[d]
Брати, сестри  • Інге III і Ingeborg Bårdsdatter av Rein[d]
Діти Марґарета Скулесдоттер[d]

ЖиттєписРедагувати

Син Барда Гуттормсона, норвезького аристократа. Мати невідома. Був зведеним братом короля Інге III, який під час хвороби заповідав трон саме Скуле. Втім, за рішення ради біркебейнерів було вирішено передати корону Норвегії небожеві Скуле — Гокону, який у 1217 році став новим королем. З самого початку Скуле інтригував проти нового короля, спираючись на значну підтримку на півночі Норвегії та у місті Нідаросі. Проте, доки король був малолітнім, Скуле фактично керував країною з титулом ярла. Він багато зробив для зміцнення зовнішнього авторитету Норвегії та об'єднання аристократії, міщан і церкви навколо трону.

Лідери біркебейнерів декілька разів робили спроби залагодити конфлікт. У 1225 році одружили короля Гокона IV з донькою Скуле Маргарет. У 1237 році Скуле став першим герцогом (ґертугом) у Норвегії. Втім Скуле накопичував сили для протидії королю. У 1239 році він почав повстання. На тінзі у Тронделазі Скуле оголосили королем. Почалася нова громадянська війна. Прихильник Скуле отримали назву варбелгів — від типу одягу бідняків. В цьому ж році Скуле завдав поразки Гокону IV при Лаці у Наннестаді, але незабаром програв битву при Осло.

У травні 1240 року відбулася вирішальна битва між супротивниками. Скуле зазнав нищівної поразки й утік до Нідаросу, де сховався у монастирі. Але й там Скуле знайшли й убили. Зі смертю Скуле закінчився період громадянських війн у Норвегії.

РодинаРедагувати

Дружина — Рагнхільд

  • Маргарет (1208—1270) — дружина Ґокона IV, короля Норвегії.

ДжерелаРедагувати

  • Helle, Knut Under kirke og kongemakt, 1130—1350 (Aschehougs Norges historie, Oslo: 1995)