Відкрити головне меню

Мико́ла Семе́нович Скрипко́ (рос. Николай Семёнович Скрипко; 5 грудня 1902 — 5 грудня 1987) — радянський воєначальник, маршал авіації (19.08.1944).

Микола Семенович Скрипко
рос. Николай Семёнович Скрипко
Народження 22 листопада (5 грудня) 1902(1902-12-05)
с. Больдераа, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Смерть 5 грудня 1987(1987-12-05) (85 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Роки служби 1919—1987
Партія КПРС
Звання SA AF F9Mars 1974 h.svg Маршал авіації
Війни / битви Громадянська війна в Росії,
Друга світова війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої Революції
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Суворова I ступеняОрден Кутузова I ступеняОрден Суворова II ступеня
Орден Кутузова II ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання (1962—1966). Член Центральної ревізійної комісії ЦК КПРС (1961—1966).

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Больдераа, нині мікрорайон міста Рига (Латвія). Росіянин.

У лавах РСЧА з 1919 року. В роки Громадянської війни в Росії воював рядовим бійцем, брав участь у боях з білогвардійцями у Східному Сибіру та на Далекому Сході. Після закінчення війни продовжив військову службу в артилерії.

У 1924 році перейшов до авіації. У 1925 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу, у 1927 році — 1-шу Качинську військову авіаційну школу льотчиків імені М'ясникова. Був льотчиком, льотчиком-інструктором, командиром ланки, загону, ескадрильї. Член ВКП(б) з 1927 року. З лютого 1934 року — начальник відділу з підготовки льотчиків, згодом — командир навчальної бригади в Приволзькому військовому окрузі. У 1938 році закінчив Вищу льотно-тактичну школу. Протягом 1938—1940 років командував авіаційним полком, бригадою, дивізією. З листопада 1940 року — командир 3-го далекобомбардувального авіаційного корпусу.

З початком німецько-радянської війни — командувач ВПС 5-ї армії і заступник командувача ВПС Південно-Західного фронту. З березня 1942 року — заступник командувача авіацією далекої дії. З грудня 1944 року — перший заступник командувача 18-ю повітряною армією.

У повоєнний період продовжив військову службу у ВПС СРСР. Протягом 1946—1949 років — перший заступник командувача далекою авіацією. У 1950 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу. З 1950 по 1955 роки — командувач транспортно-десантною авіацією. З 1955 по 1969 роки був командувачем військово-транспортною авіацією ВПС СРСР. З серпня 1969 року — інспектор-радник Групи генеральних інспекторів МО СРСР.

НагородиРедагувати

Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, п'ятьма орденами Червоного Прапора (27.03.1942, …), орденами Суворова 1-го (18.08.1945) та 2-го ступенів, Кутузова 1-го (29.07.1944) та 2-го ступенів, Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями та іноземними нагородами.

ПосиланняРедагувати