Скеляр синьошиїй

вид птахів
Скеляр синьошиїй
Самець синьошийого скеляра
Самець синьошийого скеляра
Самиця синьошийого скеляра
Самиця синьошийого скеляра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Скеляр (Monticola)
Вид: Скеляр синьошиїй
Monticola explorator
(Vieillot, 1818)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Monticola explorator
Віківиди: Monticola explorator
ITIS: 561210
МСОП: 22708233
NCBI: 429746

Скеляр синьошиїй[2] (Monticola explorator) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній Африці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 18 см. Голова і спина сизі, кінчики крил і верхня частина хвоста чорнувато-коричневі. Нижня частина тіла оранжева з каштановим відтінком. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них має оранжевий відтінок, шия дещо білувата.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія ред.

Синьошиї скелярі мешкають в Південно-Африканській Республіці, Есватіні Лесото і Мозамбіку. Вони живуть на високогірних луках і скелястих пустищах, в ПАР на висоті понад 1500 м над рівнем моря, в Лесото на висоті понад 2500 м над рівнем моря. В деяких районах ведуть осілий спосіб життя (зокрема в Драконових горах в Лесото), в інших районах взимку мігрують в долини (Гаутенг). Синьошиї скелярі живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають на землі, а також ягодами, дрібними плодами і насінням. Сезон розмноження триває з вересня по січень. Гніздо чашоподібне, неглибоке, робиться з гілочок і корінців, встелюється м'яким матеріалом, розміщується в тріщинах серед скель. В кладці 2-3 яєцЬ. Інкубаційний період триває 13-15 днів, пташенята покидають гніздо через 16-18 днів після вилуплення.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Синьошиїм скелярам загрожує знищення природного середовища і зміни клімату.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Monticola explorator.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 травня 2022.

Джерела ред.

  • Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1

Посилання ред.