Скаут (сімейство ракет-носіїв)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
«Скаут» (англ. Scout) — сімейство ракет-носіїв (РН) США легкого класу. РН забезпечувала запуски невеликих супутників з 1960 по 1994. З цього часу було вироблено понад 118 запусків. В даний час експлуатація ракети припинена. З 1957 по 1990 рік проектом «Скаут» керував Дослідницький центр імені Ленглі. Лише в січні 1991 управління програмою було передано Центру космічних польотів імені Годдарда.
Історія ред.
Програма народилася до того, як був запущений перший супутник Землі і до того, як почало роботу НАСА. Проект легкого твердопаливного носія з'явився в липні 1957 року. США була необхідна відносно дешева, ракета, що швидко виготовляється, для виконання дослідницьких завдань, випробувань при поверненні з космічного простору в атмосферу та виведення легких супутників — до 68 кг. Програма отримала найменування SCOUT («Скаут»), що переводиться як «розвідник» і мала розшифровку Solid Controlled Orbital Utility Test.
Розробка була доручена Аеронавтичній лабораторії імені Ленглі Національного консультативного комітету з аеронавтики, що стала після перетворення НАКА в НАСА Дослідницьким центром імені Ленглі. Концепція ракети була готова в 1958 році. У березні 1959 НАСА і ВПС опублікували повідомлення про спільну розробку легкого носія, а компанія «Ченс Во Еіркрафт» (Chance Vought Aircraft) отримала контракт на виготовлення «Скаутів».[1]
Характеристики ред.
«Скаут» збирався, стикувався з корисним навантаженням і випробовувався в горизонтальному положенні. Двигун першого ступеня «Алголь» був запозичений з ракети «Поляріс» ВМС США, другий — «Кастор» — розроблений на основі армійської ракети «Сержант» класу «земля-земля», третя і четверта ступені з двигунами «Антарес» і «Альтаїр» взяті з першої американської РН «Авангард».
Існувало кілька послідовно створюваних модифікацій ракети — X-1, X-2, X-3, X-4, A, B, D, G. Крім того, ВВС США використовували модифікації "Blue Scout"I, II, «Junior» переважно для суборбітальних запусків як зондувальні висотні ракети (крім невдалого орбітального проекту Меркурій Скаут).
Хронологія запусків ред.
Запуски здійснювалися зі стартових комплексів, розташованих на Західному випробувальному полігоні (авіабаза Ванденберг, штат Каліфорнія), полігоні острова Воллопс (США) і італійському морському космодромі Сан-Марко (біля берегів Кенії з 1967).[2] При цьому з італійського космодрому запускався тільки цей тип ракет-носіїв (1967—1984 рр.).
Перше льотне випробування «Скаута» на полігоні Воллопс відбулося 18 квітня 1960. Ракета мала тільки першу і третю бойові ступені, замість другої та четвертої стояли макети. Цей запуск скінчився вибухом після відключення першого ступеня. 1 липня «Скаут Х-1» виконав перший випробувальний політ по балістичній траєкторії з корисним навантаженням масою 88 кг, але і при ньому четверта ступінь не відокремилася і не запустилася.
Перший успішний суборбітальний запуск ракети відбувся 2 вересня 1960 р., а 16 лютого 1961 ракета вперше вивела на орбіту супутник.
_1.gif)
Запуски ракети-носія «Скаут» різної модифікації в період з 1960—1964 рік[3]:
| Дата | Ракета-носій | Космодром | Корисне навантаження | Статус |
|---|---|---|---|---|
| 2 вересня 1960 | Scout X-1 | Уоллопс | апарат «NASA Radiation Probe» | Успішно |
| 4 жовтня 1960 | Scout X-1 | Уоллопс | апарат «USAF Radiation Probe» | Невдача. Аварія РН |
| 4 грудня 1960 | Scout X-1 | Уоллопс | супутник «Explorer» («S-56») (1960 1204F) | Невдача. Аварія РН |
| 7 січня 1961 | Blue Scout-1 | Канаверал | HETS A1-1 і капсула | Суборбітальний політ |
| 16 лютого 1961 | Scout X-1 | Уоллопс | супутник для вимірювання щільності верхніх шарів атмосфери «Explorer-9» («S-56A») (00081 / 1961 Дельта 1) | Успішно |
| 3 березня 1961 | Blue Scout-2 | Канаверал | HETS A2-1 | Суборбітальний політ |
| 12 квітня 1961 | Blue Scout-2 | Канаверал | HETS A2-2 | Суборбітальний політ |
| 9 травня 1961 | Blue Scout-1 | Канаверал | HETS A1-2 | Невдача, Аварія РН |
| 30 червня 1961 | Scout X-1 | Уоллопс | супутник «Explorer» («S-55») (1961 0630F) | Невдача. Аварія РН |
| 25 серпня 1961 | Scout X-1 | Уоллопс | супутник для дослідження метеорних часток «Explorer-13» («S-55A») (00180 / 1961 Ксі) | Успішно |
| 19 жовтня 1961 | Scout X-1 | Уоллопс | «P-21» (1961 1019S) | Невдача. Аварія РН |
| 1 листопада 1961 | Blue Scout-2 | Канаверал | Супутник Меркурій-Скаут-1 | Невдача, аварія РН |
| 1 березня 1962 | Scout X-1A | Уоллопс | «Reentry-1» (1962 0301S) | Успішно |
| 29 березня 1962 | Scout X-2 | Уоллопс | «P-21A» (1962 0329S) | Успішно |
| 12 квітня 1962 | Blue Scout-1 | Канаверал | Капсула | Невдача, аварія РН |
| 26 квітня 1962 | Scout X-2 | Уоллопс | супутник для дослідження сонячного випромінювання «Solrad-4B» («Grab-4B») | Невдача. Аварія РН |
| 24 травень 1962 | Scout X-2M | Ванденберг | супутник «FTV 350» («P35-1») (1962 0524F) | Невдача. Аварія РН |
| 23 серпень 1962 | Scout X-2M | Ванденберг | супутник «FTV 3502» («P-35-2») (00369 — 1962 Альфа Омікрон 1) | Успішно |
| 31 серпня 1962 | Scout X-3A | Уоллопс | «Reentry-2» (1962 0831FS) | Невдача. Аварія РН |
| 16 грудня 1962 | Scout X-3 | Уоллопс | супутник «Explorer-16» («S-55B») (00506 — 1962 Бета Ксі) | Успішно |
| 19 грудня 1962 | Scout X-3 | Уоллопс | супутник «Transit-5A-1» (00509 — 1962 Бета Псі 1) | Успішно |
| 19 лютого 1963 | Scout X-3M | Ванденберг | розвідувальний супутник «FTV-240» («OPS 0240» (00533 — 1963 005А). КА типу «P35-3» | Успішно |
| 5 квітня 1963 | Scout X-3 | Ванденберг | спутник «Transit-5A-2» | Невдача. Аварія РН |
| 26 квітня 1963 | Scout X-2M | Ванденберг | супутник «OPS 1298». КА типу «P35-4» | Невдача. Аварія РН |
| 22 травня 1963 | Scout X-3 | Уоллопс | технологічне корисне навантаження «RFD-1» | Успішно |
| 16 червня 1963 | Scout X-3 | Ванденберг | супутник «Transit 5A-3» (00594 — 1963 022А) | Успішно |
| 28 червня 1963 | Scout X-4 | Ванденберг | супутник «GRS» («AFCRL-A» (00612 — 1963 026А)) | Успішно |
| 27 липня 1963 | Scout X-3M | Уоллопс | експериментальне корисне навантаження «Reentry-3» | Невдача. Аварія РН |
| 27 серпня 1963 | Scout X-2B | Ванденберг | супутник «OPS 1610». КА типу «P35-4» | Невдача. Аварія РН |
| 19 грудня 1963 | Scout X-4 | Ванденберг | супутник «Explorer-19» (00714 — 1963 053А). КА типу «AD-A» | Успішно |
| 27 березня 1964 | Scout X-3 | Уоллопс | британський супутник для дослідження іоносфери, плазми, електромагнітних хвиль, заряджених частинок «Ariel-2» (00771 — 1964 015A). КА типу «UK-C» | Успішно |
| 4 червня 1964 | Scout X-4 | Ванденберг | телекомунікаційний супутник «Transit 5C» (00801 — 1964 026А) | Успішно |
| 25 червня 1964 | Scout X-4 | Ванденберг | супутник «ESRS» — «AFCRL-B» | Невдача. Аварія РН |
| 20 липня 1964 | Scout X-4 | Уоллопс | технологічне корисне навантаження «SERT-1». 30-хвилинний політ з метою випробування іонних електрореактивних двигунів | Успішно |
| 18 серпня 1964 | Scout X-4 | Уоллопс | технологічне корисне навантаження «Reentry-4A» | Успішно |
| 25 серпня 1964 | Scout X-4 | Ванденберг | супутник для дослідження іоносфери «Explorer-20» («S-48», «IE-A») (00870 — 1964 051А) | Успішно |
| 9 жовтня 1964 | Scout X-3C | Уоллопс | технологічне корисне навантаження «RFD-2» | Успішно |
| 10 жовтня 1964 | Scout X-4 | Ванденберг | супутник для дослідження іоносфери і геодезичних вимірювань «Explorer-22» — «S-66», «BE-B» (00899 — 1964 064А) | Успішно |
| 6 листопада 1964 | Scout X-4 | Уоллопс | супутник для дослідження метеорних часток «Explorer-23» — «S-55C» (00924 — 1964 074А) | Успішно |
| 21 листопада 1964 | Scout X-4 | Ванденберг | дослідницькі супутники: «Explorer-24» — «AD-B» (00931 — 1964 076А) — для вимірювання щільності верхніх шарів атмосфери; «Explorer-25» («Injun-4» (00932 — 1964 076В)) — для дослідження радіаційного поясу | Успішно |
| 15 грудня 1964 | Scout X-4 | Уоллопс | перший італійський супутник «Сан-Марко-1» (00957 — 1964 084А) | Успішно |
Цікаві факти ред.
- 16 лютого 1961 при пуску ST-4 запущений з острова Воллопс «Скаут X-1» вивів на орбіту 44-кілограмовий ШСЗ «Експлорер-9», він же S-56, він же ADE — перший супутник Землі, запущений твердопаливною ракетою;
- Ракета вивела перший італійський супутник Сан-Марко-1 (з звичайного космодрому), перший в світі супутник запущений з морської платформи (італійського морського космодрому) і ще 3 італійських супутника за тією ж програмою.
- Ракета вивела перший в світі супутник для радіастрономіі (Ariel-2), перший виготовлений у Великій Британії супутник (Ariel-3), а також ще 3 британських супутника за тією ж програмою.
- Рівень надійності ракети вдалося з часом довести до 98,3 %. Остання аварія РН мала місце 5 грудня 1975 при пуску із Західного випробувального полігону;
- Запущений 9 травня 1994 «Скаут» був останнім одноразовим носієм, що належали НАСА. Відтепер агентство замовляє усі послуги із запусків у приватних підрядників.
Примітки ред.
- ↑ К последнему запуску РН "Скаут". Новости Космонавтики.
- ↑ Американские носители космических средств. target.ucoz.ru.
- ↑ Космонавтика. Хронология освоения космоса (1950-2010). astro.websib.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 8 жовтня 2014.