Відкрити головне меню

Скалозу́б Оле́кса (1895—1947) — актор із театру ім. Садовського[1], драматург, театральний діяч.

Скалозуб Олекса
Олекса Скалозуб.jpg
Народився 1895(1895)
Помер 1947(1947)
Діяльність актор

ЖиттєписРедагувати

 
Дві постанови Олекси Скалозуба, вівторок, 13 листопада, 1934 рік[2]

Народився 1895 року.

По Першій світовій війні переселився з Наддніпрянщини до Коломиї[3]. Старшина Дієвої Армії УНР.

У повоєнні роки й до кінця 20-х, гуртуючи навколо себе талановиту молодь, очолює разом із Дмитром Николишином Коломийський театр, що його 1916 року було відновлено як «Український народний театр ім. Тобілевича»[4]. У Коломиї 1934 року переклав із французької класики Мольєрову комедію «Чудодійний лікар»[5]. Здійснив інсценізацію повісті Богдана Лепкого «Сотниківна». Популярність Олекси Скалозуба в міської громади була такою, що 1936 року відомий український художник Ярослав Лукавецький створює його портрет, відгукуючись про актора як про «жертвенного фанатика, патріота, емігранта-петлюрівця й курбасівця»[6][7]. Саме в постановці Олекси Скалозуба коломийський театр ім. Тобілевича зіграв виставу «Крицеві душі» за повістю «Апостол черні» 1937 року на вечорі, присвяченім 40-річчю письменницької діяльності Ольги Кобилянської за участі самої ювілярки[7]. У його виставах брали учать Іван Іваницький, Роман Малащук[3], Роман Степаняк[1] тощо.

Він співпрацював із «Рекордом», де видавав твори для сцени. Помітною книгою був «Словник чужомовних слів, виразів і приповідок» 1933 року, що його впорядкував сам драматург[8].

Помер 1947 року.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Роман Степаняк. Альманах станіславівської землі (Українською). Центральний Комітет Станиславівщини. 1985. с. 170. Архів оригіналу за 22 червень 2018. Процитовано 22 червень 2018. 
  2. Свобода (Українською). 13 листопада 1934. 
  3. а б Малащук, Роман (1987). З книги мого життя (Українською). Торонто: Гомін України. с. 83, 114. ISBN 0-919502-11-3. [недоступне посилання з липень 2019]
  4. Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. http://i-pro.kiev.ua/ (Українською). Архів оригіналу за 22 червень 2018. 
  5. Коломієць Л.В. (2015). Український художній переклад та перекладачі 1920 – 30-х років (Українською). Вінниця: Нова Книга. с. 35–36. ISBN 978-966-382-574-8. 
  6. Кошелінська, Марія. Ярослав Лукавецький: крізь біль і випробування (Українською). с. 74. 
  7. а б Золоті сторінки історїї коломийського театру. http://teatr.kolomyya.org/ (Українською). 
  8. Васильчук, Микола (2012). Українська видавнича справа в Коломиї (Українською). Коломия: Вік. с. 102. ISBN 966-550-041-4. 

ДжерелаРедагувати