Ситно (Замостський повіт)

село в Польщі, Люблінське воєводство, Замойський повіт

Ситно[2] (пол. Sitno, Ситно) — село в Польщі, у гміні Ситно Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1109 осіб (2011[1]).

Село
Ситно
пол. Sitno
Герб
Герб

Координати 50°46′00″ пн. ш. 23°22′00″ сх. д. / 50.76667000002777285772° пн. ш. 23.36667000002777783152° сх. д. / 50.76667000002777285772; 23.36667000002777783152Координати: 50°46′00″ пн. ш. 23°22′00″ сх. д. / 50.76667000002777285772° пн. ш. 23.36667000002777783152° сх. д. / 50.76667000002777285772; 23.36667000002777783152

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Ситно
Населення 1109 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-424
Автомобільний код LZA
SIMC 0898219
GeoNames 759190
OSM r6047090  ·R
Ситно. Карта розташування: Польща
Ситно
Ситно
Ситно (Польща)
Ситно. Карта розташування: Люблінське воєводство
Ситно
Ситно
Ситно (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1430 року вперше згадується православна церква в селі[2]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву 1564 роком[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 549 102 399 48
Жінки 560 91 352 117
Разом 1109 193 751 165

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ситно (Замостський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 148.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
  4. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.