Синіцин Іван Флегонтович

Іван Флегонтович Синіцин (6 липня 1911(19110706), село Новозакатново Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічузького району Івановської області, Російська Федерація — 26 червня 1988, місто Москва) — радянський діяч, міністр тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, голова РНГ Волгоградського (Нижньоволзького) економічного району. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань.

Синіцин Іван Флегонтович
Народився 6 липня 1911(1911-07-06)
село Новозакатново Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічузького району Івановської області, Російська Федерація
Помер 26 червня 1988(1988-06-26) (76 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік, політик
Alma mater Нижньогородський державний технічний університетd
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»

Біографія

ред.

Народився в родині робітника. У 1928—1929 роках — кресляр заводу «Металіст» міста Вічуги.

У 1929—1932 роках — учень Нижньогородського автомеханічного технікуму, технік-технолог.

У 1932—1936 роках — майстер, начальник сектора, технолог, старший технолог відділу праці та якості Горьковського автомобільного заводу.

У 1936—1940 роках — начальник відділу технічного контролю, начальник цеху, головний механік заводу «Красная Этна» міста Горький.

У 1937 році закінчив вечірнє відділення Горьковського індустріального інституту імені Жданова, інженер-механік.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1944 роках — головний інженер, у 1944—1946 роках — директор заводу «Красная Этна» міста Горький.

У 1946—1950 роках — директор Уральського автомобільного заводу міста Міас Челябінської області.

У 1950—1957 роках — директор Сталінградського тракторного заводу.

29 травня 1957 — 25 грудня 1962 року — голова Ради народного господарства (РНГ) Сталінградського (Волгоградського) економічного адміністративного району.

25 грудня 1962 — 2 жовтня 1965 року — голова Ради народного господарства (РНГ) Нижньоволзького економічного району.

2 жовтня 1965 — 10 жовтня 1980 року — міністр тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР.

З жовтня 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 26 червня 1988 року. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.