Саяка синьоголова
| Саяка синьоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporathraupis cyanocephala (Lafresnaye & d'Orbigny, 1837)[3][4] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Aglaia cyanocephala Tanagra cyanocephala Thaupis cyanocephala Thraupis cyanocephala | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сая́ка синьоголова[5] (Sporathraupis cyanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Синьоголова саяка (Sporathraupis). Раніше його відносили до роду Саяка (Thraupis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, він був переведений до відновленого роду Sporathraupis[6][7][8].
Опис ред.
.jpg)
.jpg)
Довжина птаха становить 19 см. Голова яскраво-блакитна, лоб і обличчя чорнуваті. Забарвлення нижньої частини тіла варіюється від синього до сірого. Спина і крила оливкові, нижні покривні пера крил і хвоста золотисто-жовті.
Підвиди ред.
Виділяють вісім підвидів:[9]
- S. c. cyanocephala (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — Анди в Еквадорі, Перу і Болівії;
- S. c. annectens (Zimmer, JT, 1944) — Західний і Центральний хребти Анд в Центпальній Колумбії;
- S. c. auricrissa (Sclater, PL, 1856) — Східний хребет Анд на півночі центральної Колумбії та на заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида);
- S. c. margaritae Chapman, 1912 — Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія);
- S. c. hypophaea Todd, 1917 — Парамо-де-лас-Росас (північно-західна Венесуела, штат Лара);
- S. c. olivicyanea (Lafresnaye, 1843) — Прибережний хребет на півночі Венесуели (від Арагуа до Міранди);
- S. c. subcinerea (Sclater, PL, 1861) — Прибережний хребет на північному сході Венесуели (від Сукре до Монагаса);
- S. c. buesingi Hellmayr & Seilern, 1913 — півострів Парія[en], острів Тринідад.
Поширення і екологія ред.
Синьоголові саяки мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях, на високогірних чагарникових заростях та на плантаціях. Зустрічаються парами або зграйками від 3 до 8 птахів. на висоті від 1500 до 3000 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporathraupis cyanocephala.
- ↑ Ridgway, Robert (1898). General Notes. Auk. 15: 330–333 [331]. doi:10.2307/4068573. JSTOR 4068573.
- ↑ d'Orbigny, Alcide; Lafresnaye, Frédéric de (1837). Synopsis avium. Magasin de Zoologie (Latin) . 7 (2): 1–88 [32].
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 324.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
- ↑ Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
- ↑ J.V. Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae; Propuesta (730.18) // South American Classification Committee. — 2016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |