Синклінорій

Синклінорій (рос. синклинорий, англ. synclinorium, нім. Synklinorium n) — складна форма складчастих дислокацій шарів земної кори, що являє собою пучок складок із загальним зануренням дзеркала складчастості (поверхні, дотичної до склепінь антикліналей) до осі пучка. Синклінорії — структура синклінального характеру, що виникає в рухливих ділянках земної кори внаслідок тривалого їх опускання. Синклінорії поширені в складчастих спорудах і утворюються, як правило, на місці геосинклінальних або орогенних (міжгірських) прогинів.

Синклінорій.

Чергуються з антикліноріями.

Див. також

• Мегасинклінорій

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.