Синиця Олег Вікторович
Олег Вікторович Синиця (нар. 20 березня 1996, Харків, Україна) — український футболіст, півзахисник клубу «Лівий берег».
Олег Синиця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олег Вікторович Синиця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 20 березня 1996 (28 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Харків, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Лівий берег» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 96 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2009−2013 | «Металіст» (Харків) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Життєпис
ред.Ранні роки
ред.Вихованець академії харківського «Металіста», куди його привів батько у віці 6 років.[1] Із 2009 по 2013 рік провів 38 матчів і забив 5 голів у чемпіонаті ДЮФЛУ.
Клубна кар'єра
ред.31 липня 2013 року дебютував за юніорську (U-19) команду «Металіста» в домашній грі проти луганської «Зорі», а за молодіжну (U-21) команду вперше зіграв 1 серпня 2014 року в домашньому поєдинку проти київського «Динамо». У складі команди U-19 ставав переможцем чемпіонату України серед юнацьких команд сезону 2013/14, провівши 19 зустрічей і забивши 4 м'ячі.
8 квітня 2015 дебютував за основну команду «Металіста» у виїзному кубковому матчі проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну замість Єгора Чегурка на 73-й хвилині зустрічі.[2] а 6 грудня того ж року вперше зіграв у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну замість Сергія Барилка на 64-й хвилині домашнього поєдинку проти одеського «Чорноморця», на 88-й хвилині якого Синиця отримав жовту картку.[3]
За харківський «Металісті 1925» почав виступати з моменту його створення, зокрема, брав участь у першій офіційній грі клубу 21 серпня 2016 року проти команди «Інгулець-3» (2:1, Синиця відіграв повний матч).[4] Всього у сезоні 2016/17 провів 21 гру та забив 7 м'ячів у чемпіонат України серед аматорів і став срібним призером цього змагання. У наступному сезоні (2017/18) Олег провів за «Металіст 1925» 29 ігор і забив 7 м'ячів у другій лізі чемпіонату України, здобувши у цьому турнірі бронзові нагороди, а також зіграв один матч у кубку України.[5] У сезоні 2018/19 гравець продовжив свою кар'єру в харківській команді, яка виступає вже у першій лізі. Знаковим для Олега став матч 6 серпня 2018 року проти ПФК «Суми», у якому він спочатку не забив пенальті, а потім оформив історичний «покер» (тобто забив 4 голи). Це перший «покер» за всю історію існування клубу.[6]
На початку лютого 2021 року став гравцем латвійського «Вентспілса».[7]
5 квітня 2022 року став гравцем клубу «Світ» (Щецин)[8], який виступає в четвертому дивізіоні чемпіонату Польщі.
Статистика
ред.- Станом на 10 червня 2019
Клуб | Ліга | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Дубль | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | ГП | Ігри | Голи | ГП | Ігри | Голи | |||
Металіст | Прем'єр-ліга | 2014/15 | 1 | 0 | 16 | 2 | ||||
2015/16 | 4 | 0 | 16 | 4 | ||||||
Металіст 1925 | Чемпіонат України серед аматорів | 2016/17 | 21 | 7 | 3 | |||||
Друга ліга | 2017/18 | 29 | 7 | 7 | 1 | 0 | 0 | |||
Перша ліга | 2018/19 | 26 | 10 | 2 | 1 | 0 | 0 |
Характеристика гри
ред.За словами самого футболіста, найкомфортніше йому грати в середині поля, хоча часто виступає й на флангах нападу.[1]
Досягнення
ред.- «Металіст 1925»:
- Бронзовий призер Другої ліги України: 2017/18
- Віце-чемпіон Чемпіонату України серед аматорів: 2016/17
- «Рух»:
- Віце-чемпіон Першої ліги України: 2019/20
Примітки
ред.- ↑ а б Олег Синиця: «Забивати завжди приємно, тим більше за першу команду» (рос.). FC-Metalist.com. 3 липня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ Протокол матчу «Шахтар» — «Металіст». FPL.ua. 8 квітня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ Протокол матчу «Металіст» — «Чорноморець». FPL.ua. 6 грудня 2015. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ «Металіст 1925» перемогою завершив свій перший офіційний матч в історії. Футбол 24. football24.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Олег Синиця. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Олег Синиця: Напевно, і треба не забивати з пенальті, аби забити чотири з гри. Металіст 1925. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
- ↑ Українці Слінкін і Синиця перейшли в латвійський Вентспілс. sportarena.com. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ Oleg Synytsya — Player profile. transfermarkt.com (англ.). Transfermarkt.
Посилання
ред.- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Синиця Олег Вікторович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль гравця [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравця на сайті zerozero.pt
- Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Металіст»
- Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Металіст 1925»
- Олег Синиця у програмі «Мова футболу». 24.04.2017 (відео)
- Олег Синиця, півзахисник ФК «Металіст 1925». «Мова футболу», 2.04.2018 (відео)