Симоненко Микола Дмитрович
Микола Дмитрович Симоненко (народився 1 (14).V 1915, с. Володькова Дівиця Носівського р-ну Черніг. обл. — помер 18 листопада 1981) — радянський партизан в роки Німецько-радянської війни. Був командиром другого партизанського полку з'єднання «За Батьківщину!». Герой Радянського Союзу (04.01.1944)[1]. Член КПРС з 1941. Автор книги «В лісах над Остром» (1969).
| Симоненко Микола Дмитрович | |
|---|---|
| Народження | 14 травня 1915 Володькова Дівиця, Володько-Дівицька волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 18 листопада 1981 (66 років) Червоні Партизани, Носівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |    |
Біографія
ред.
У 1936—1939 — в Червоній Армії.
У вересні 1941 залишений у тилу ворога для організації партизанської боротьби. Був командиром партизанської групи, заступником командира загону, командиром 2-го полку, який здійснив ряд успішних бойових операцій по розгрому гарнізонів ворога, диверсій на залізницях і на шосейних комунікаціях ворога. Партизани полку захопили й утримували до підходу радянських військ кілька переправ через ріки Десну, Дніпро і Прип'ять.
З 1944 — на партійній і господарчій роботі в Чернігівській області.
З 1970 — персональний пенсіонер.
Творчий доробок
ред.- Симоненко М. В лісах над Остром. — К. 1969: Політвидав України. — 74 с.
- Автор розповів про бойові дії партизан у Носівському та Ніжинському районах Чернігівської області, зупинився на найбільш важливих моментах — показав «рейкову війну», яка принесла полку Симоненка визнання, допомогу частинам Радянської Армії у подоланні водних перешкод під час навального наступу.
Критика
ред.У нарисі «Стежками партизанської слави» Петро Медвідь описує випадок, коли через вбивство Симоненком з групою партизанів в бою німецького офіцера, німецькими окупантами було схоплено в селі 100 заручників і розстріляно їх.[2]
Відзнаки
ред.Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, медалями.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза командирам партизанских отрядов Украинской ССР» от 4 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- ↑ * Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6. / П. Медвідь. Стежками партизанської слави. Сторінка 274.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6. / П. Медвідь. Стежками партизанської слави. Сторінки 270—274.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |