Відкрити головне меню

Носівський район

район у Чернігівській області (Україна)

Носі́вський район — район Чернігівської області України з центром у місті Носі́вка.

Носівський район
Nosivskiy rayon gerb.png Nosivskyi rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7423800000
Утворений: 1923 р.
Населення: 28 147 (на 1.01.2019)
Площа: 1151 км²
Густота: 27 осіб/км²
Тел. код: +380-4642
Поштові індекси: 17100—17153
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Носівка
Міські ради: 1
Сільські ради: 16
Міста: 1
Села: 47
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 17100, Чернігівська обл., Носівський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 19, 2-18-53
Вебсторінка: Носівська РДА
Голова РДА: Красносільський Анатолій Григорович
Голова ради: Васюк Микола Володимирович
Мапа

Commons-logo.svg Носівський район у Вікісховищі

Район розташований в південно-західній частині Чернігівщини, Утворений у 1923 році Населення — з Носівкою і шістнадцятьма сільськими радами — 31876 осіб, у райцентрі — 13250.

В районі 47 населених пунктів. Загальна площа — 1151 км².

Перша згадка в Іпатіївському літописі належить до 1147 року.

ІсторіяРедагувати

Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під 1147 р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з 1471 року — до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 року — в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка (1637 р.), Я. Остряниці (1636 р.).

З 1648 року Носівка — центр сотні Ніжинського полку. З 1667 року — Київського полку. З 1782 року — у складі Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з 1802 року — губернії. У 1662 і 1679 роках спалена татарською ордою.

У 18 ст. Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 року Носівка — містечко. У 17-18 ст. діяло 5 козацьких шкіл, богадільні. На 1859 рік залишилася тільки одна парафіяльна школа. 1866 рік — у Носівці — 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, 2 цегельні заводи, училище, відбувалося 3 ярмарки на рік. Найбільший землевласник — граф Мусін-Пушкін.

У 1897 році — 3155 дворів, 16 947 жителів, муровані — Троїцька, Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев'яні — Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905–1907 рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів. 1911 року — засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.

Відгуком на Лютневу революцію 1917 р. став масовий мітинг у квітні 1917 р., на якому прийнято вимоги про передачу землі селянам і українізацію школи. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-австрійської окупації і наступну денікінців у районі Носівки діяв партизанський загін. У 1920 році почав знову працювати цукровий завод, агропункт Носівської сільськогосподарської дослідної станції, у 1922 році створені бурякорадгосп і кооперативне товариство.

З 1923 року Носівка — райцентр. Відкрито 2 лікарні, Народний дім, 2 клуби, 8 хат-читалень, 5 бібліотек. Виникло товариство по спільному обробітку землі (1926 рік), на його базі в 1929 році створено перший колгосп, пізніше — ще 6, МТС (1930 рік). У 1939 році ланка одного з колгоспів стала учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. У 1940 році в Носівці діяли 2 лікарні, пологовий будинок, поліклініка, 2 аптеки, 2 середні, 5 неповних середніх і 4 початкові школи, 3 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 13 бібліотек.

У вересні 1941 р. район окупований німецько-фашистськими загарбниками. В період окупації в Носівці діяли підпільний райком партії, підпільна організація на чолі з М. І. Реутським, партизанське з'єднання «За Батьківщину». В районі діяли партизанські загони під командуванням Бовкуна, Героя Радянського Союзу Миколи Симоненка (с. Володькова Дівиця). В березні 1943 як каральна акція за дії радянських партизанів німці спалили село Козари (кількість жертв оцінюється в 3,8 тис.). Територію району визволено у вересні 1943.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Бобровицького району: Ганнівську та Софіївську — до складу Носівського району, а сільради Носівського району: Данинську та Шатурську — до складу Ніжинського району, Свидовецьку — до складу Бобровицького району.[1]

У травні-червні 1991 в Носівці пройшло кілька масових (до кількох тисяч учасників) антикомуністичних мітингів, названих тоді носівською революцією.

З 1960 року Носівка — місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об'єднання консервної промисловості, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об'єднання з виробництва яєць і м'яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 4 загальноосвітні школи, музична школа, районна станція юних техніків, будинок школярів, спортивна школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.

У Носівці в різний час виходили газети «Комсомолець Носівщини», «Кооперативний ударник», «Літературна сторінка», «Сталінський прапор», «Червона Носівщина», «Прапор», «Прапор комунізму». Видається газета «Носівські вісті».

Історичні та архітектурні пам'яткиРедагувати

На території району — 76 історичних та культурних і 90 археологічних пам'яток.

Історичні пам'ятки: праслов'янське городище біля села Плоске та в місті Носівці.

Архітектура і історія:

КультураРедагувати

Культурна галузь представлена:

Природно-заповідний фондРедагувати

Природно-заповідний фонд району включає 23 об'єкти. Всі вони місцевого значення.

Ботанічні заказникиРедагувати

Борки, Горішне, Іржавська Дача, Клепали, Козарська Дача, Німцево.

Гідрологічні заказникиРедагувати

Грабівщина, Загірне, Камінське, Кам'яне, Козаче, Куликове, Лихачівський, Хрещатинське.

Лісові заказникиРедагувати

Модринник, Пізній Дуб, Чорний Ліс.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Багатовіковий дуб, Козарська Дача, Макіївський дуб (статус об’єкту природно-заповідного фонду скасовано у 2017 році)[2], Тополя біла.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтваРедагувати

Рівчак-Степанівський парк, Софіївський старовинний парк

ЕлектромережіРедагувати

Носівський район електричних мереж (РЕМ) експлуатує 1251 км повітряних ліній 10-0,4 кВ, 10,9 км кабельних ліній 10-0,4 кВ, 298 трансформаторних підстанцій 10-6 кВ. Персонал РЕМ становить 83 особи.[3]

В районі 17 782 побутових споживачів, 285 споживачів — юридичних осіб. Відпуск електроенергії за рік становив 25 064 тис. кВт.год.[3]

ТранспортРедагувати

Територією району проходять автошляхи E101 та E381.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Носівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала - 61,16% (проголосували 15 935 із 26 054 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 48,40% (7 713 виборців); Юлія Тимошенко - 26,22% (4 178 виборців), Олег Ляшко - 14,14% (2 254 виборців), Анатолій Гриценко - 3,42% (545 виборців), Сергій Тігіпко - 2,30% (367 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,07%.[4]

Видатні людиРедагувати

Митці

Артисти

  1. Висовень Василь Іванович — народний артист України
  2. Криворотова Любов Олексіївна — народна артистка України
  3. Нечепа Василь Григорович – народний артист України, кобзар-лірник, лауреат премії ім.Т.Г.Шевченка (м.Носівка).
  4. Свирид Віталій Олексійович – заслужений артист України (с.Степові Хутори).
  5. Тягнієнко Михайло Іванович - актор Харківського драматичного театру (с.Мрин).

Композитори

  1. Козаченко Іван Васильович — композитор, член Спілки композиторів України (м. Носівка)

Письменники

  1. Авраменко Ілля Корнійович — письменник (с. Володькова Дівиця)
  2. Баклан Микола Миколайович — краєзнавець, письменник (с. Макіївка)
  3. Божок Віктор Миколайович - поет (с .Держанівка).
  4. Будлянський Микола Георгійович — журналіст, поет (с. Держанівка)
  5. Буняк Іван Якович — краєзнавець, письменник
  6. Власенко Григорій Зиновійович (1931, с. Володькова Дівиця) — український краєзнавець, письменник
  7. Демченко Галина Олексіївна  — дитяча письменниця (с. Макіївка)
  8. Калмановський Борис Мусійович  — поет і педагог, кандидат філологічних наук (с. Мрин)
  9. Кочерга Іван Антонович — український драматург (м. Носівка)
  10. Реп'ях Станіслав Панасович — поет, дитинство провів у селі Макіївка.
  11. Рибаков (Аронов) Анатолій Наумович — Радянський письменник, сценарист, лауреат Сталінської премії. Твори: «Кортик», «Бронзова птиця», «Діти Арбата» тощо.
  12. Савченко Григорій Кирилович — науковець, поет (с. Мрин)
  13. Скрипець Микола Якович (1949, Носівка)  — поет, член Спілки письменників України, директор СШ № 235 в м. Києві
  14. Товстуха Євген Степанович - фітотерапевт, письменник (с. Макіївка).
  15. Чирко Іван Корнійович — український письменник — перекладач (м. Носівка)

Режисери

  1. Носовський Олександр Миколайович - режисер-постановщик (с.Софіївка).

Художники:[5]

  1. Власенко Петро Михайлович — художник-пейзажист
  2. Будлянський Микола Георгійович - журналіст, поет (с.Держанівка).
  3. Какало Олексій Васильович — художник-пейзажист і портретист, заслужений художник України (с. Держанівка)
  4. Пархоменко Андрій Васильович - художник (с.Козари).
  5. Самокиш Микола Семенович - художник-баталіст (м.Носівка).
  6. Стратилат Микола Іванович – народний художник України (с. Макіївка).
  7. Шишко Сергій Федорович - художник-пейзажист (м.Носівка).

Науковці

  1. Берковець Володимир Семенович  — почесний винахідник СРСР
  2. Бондаренко Леонід Іванович — заслужений діяч науки і техніки
  3. Броварець Володимир Сергійович - доктор хімічних наук ( с.Мрин).
  4. Бровко Микола Миколайович — доктор філософських наук, професор
  5. Бровко Федір Михайлович — член-кореспондент лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор, відмінник лісового господарства України.
  6. Гедройц Костянтин Каетанович — — академік АН СРСР
  7. Козлов Володимир Ілліч  — доктор фізико-математичних наук
  8. Кулжинський Сергій Пантелеймонович — професор, директор сільськогосподарських наук, засновник Носівської сільськогосподарської дослідної станції
  9. Кундюба Іван Дмитрович — доктор історичних наук, професор (с. Тертишники)
  10. Ляшенко Василь Іванович — професор, доктор фізико-математичних наук. Лауреат Державної премії УРСР (м. Носівка)
  11. Плющ Павло Павлович — видатний мовознавець, доктор філологічних наук, професор (с. Володькова Дівиця)
  12. Примак Федір Якович — доктор медичних наук, заслужений діяч науки Української РСР (с. Софіївка)
  13. Самокиш Михайло Іванович (1933) — почесний ректор Подільського державного аграрно-технічного університету, заслужений працівник освіти України.

Політики

Спортсмени

  1. Кияниця Василь Васильович (1950, Носівка) — майстер спорту СРСР, суддя всесоюзної категорії, відмінник освіти України, депутат Носівської міської ради п'яти скликань, директор Носівської СЮТ[6]
  2. Крупко Василь Олександрович — майстер спорту СРСР (с. Козари)
  3. Микула Сергій Михайлович — майстер спорту СРСР (м. Носівка)
  4. Тищенко Віталій Григорович — майстер спорту міжнародного класу (м. Київ)
  5. Шевченко Валентина Євгенівна — заслужений майстер спорту України (с. Ганнівка)
  6. Ювенко Віктор Васильович — майстер спорту України (м. Носівка)
  7. Ювенко Олександр Васильович — майстер спорту СРСР (м. Носівка)
  8. Ювенко Василь Вікторович — майстер спорту України (м. Носівка)

Герої Радянського Союзу

  1. Броварець Володимир Тимофійович ( с.Мрин)
  2. Галуза Григорій Григорович ( м. Носівка)
  3. Ісаєнко Микола Андрійович ( с.Лихачів)
  4. Кікош Михайло Іванович ( м.Носівка)
  5. Мірошник Андрій Степанович ( с.Плоске)
  6. Олбинський Василь Олександрович ( с.Коломійцівка)
  7. Ройченко Олександр Олександрович ( м.Носівка)
  8. Тонконог Іван Власович ( с.Селище)
  9. Симоненко Микола Дмитрович (с.Червоні Партизани)

Герої Соціалістичної Праці

  1. Балименко Федір Трохимович
  2. Динник Степан Іванович
  3. Зла Марфа Федорівна
  4. Сеник Микола Григорович
  5. Ткач Михайло Федорович
  6. Федорцова Єфросинія Микитівна
  7. Руденко Роман Андрійович - Герой Соціалістичної Праці, державний радник юстиції, Генеральний прокурор СРСР, головний обвинувач від СРСР на Нюрнбергському процесі ( м. Носівка).

Книги про НосівщинуРедагувати

«Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край» — історико-краєзнавча збірка матеріалів про історію сіл, вулиць, кутків Носівщини. Видавець «Бібліотека українця» М. Ляшенко, м. Носівка. 85 сторінок, наклад 3000 примірників, ISBN 966-74-19-28-2. Дата видання не зазначена, однак знаходиться між 1992 та 2010 роками. Матеріали зібрані працівниками централізованої бібліотечної системи Носівського району з переказів жителів сіл, з пам'яті старших поколінь. Значну частину збірки складають свідчення учасників колективізації, які пережили голодомор 1932–1933.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати