Відкрити головне меню
В той час як симетричні обличчя (ліве зображення) сприймаються як привабливі, повністю симетричні обличчя (a і b) сприймаються як не природні.

Симетрія обличчя — одне з особливих мірил асиметрії тіла. Поряд з такими рисами, як загальноприйнята привабливість обличчя[en] та молодість, вона впливає на судження про естетичні риси фізичної привабливості та краси[1]. Наприклад, при обранні матері було показано, що люди мають перевагу симетрії[2][3]. Це пояснюється тим, що в ній спостерігається показник здоров'я і генетичної придатності, і також як і адаптаційні якості, симетрія відображає здатність протистояти змінам у певному середовищі[4].

Симетрія обличчя була запропонована як можливий фізичний прояв особистісних рис «великої п'ятірки»[5]. Наприклад, встановлено, що екстраверсія і відкритість сильно пов'язані з симетрією обличчя. Вважається, що гормони, такі як тестостерон і естроген, пов'язані з процесами розвитку і становлення особливостей обличчя під час статевого дозрівання, і, як наслідок, передбачається, що вони є причиною для індивідуальних відмінностей у зв'язку з симетрією обличчя[6].

Двосторонню симетрію особи вимірюють за допомогою флуктуючої[en] асиметрії обличчя, зіставляючи випадкові відмінності в рисах обличчя двох сторін обличчя, які розвиваються і накопичуються протягом усього життя в результаті впливу на людину стресорів[en][7][8].

Симетрія обличчяРедагувати

Показано, що симетрія обличчя впливає на оцінювання привабливості людського обличчя[1][3]. Обличчя, що мають більшу симетрію вважають більш привабливими як у чоловіків, так і у жінок, хоча симетрія обличчя, як правило, відіграє більшу роль у судженнях про привабливість жіночих облич ніж чоловічих[9]. Для вивчення твердження, що симетрія обличчя грає роль у судженнях про красу було використано широке розмаїття методів.

Одним з методів для доведення цього твердження був метод змішання декількох граней для створення композитного[1] і дзеркального відображення на половині обличчя[10]. Хоча дослідження, що використовують ранні методи, дали результати, які вказують на те, що більш симетричні особи сприймаються як більш привабливі, дослідження, що використовують пізніші методи, показали, що люди віддають перевагу незначній асиметрії. Також дослідження показують, що майже симетричні обличчя вважаються дуже привабливими порівняно з несиметричними, але, зокрема, люди схильні вважати обличчя непривабливим, якщо у розглянутої особи несиметричний ніс, але несиметричність губ, навпаки, не впливає на оцінку привабливості людини.

Найбільш помітні спрямовані асиметрії іноді лише тимчасові[11]. Наприклад, під час мовлення більшість людей (76 %) схильні проявляти більшу амплітуду руху на правій частині рота. Це, швидше за все, зумовлено нерівномірними силами контралатеральних нейронних зв'язків між лівою півкулею мозку (лінгвістична локалізація) і правою стороною обличчя.[12]

Однак висновки, отримані від дзеркального відображення облич, були поставлені під сумнів, оскільки було показано, що дзеркальні половини обличчя створюють штучні особливості. Наприклад, якщо ніс людини злегка зігнутий в праву сторону, то дзеркальне відображення правого боку обличчя призведе до того, що у людини буде надмірно великий ніс, тоді як дзеркальне відображення лівої сторони призведе до того, що ніс буде неприродно малого розміру[12].

Еволюційні теоретики в біології та психології стверджують, що більш симетричні обличчя є кращими, оскільки симетрія є можливим справжнім знаком вищої генетичної якості та стабільності розвитку[1][13]. Однак не виключено, що висока симетрія особи у людини не обумовлена ​​тим, що у неї хороші гени, а відсутністю впливу стресорів під час розвитку особи. Оскільки це джерело дослідження симетрії обличчя дещо заплутане — воно не розглядається в літературі. Поняття, що симетрія обличчя сприймається людьми як індикатор «хороших генів», підтверджується експериментами, які демонструють, що більш симетричні особи оцінюються як більш здорові, ніж менш симетричні особи.[3][9] Наприклад, свідчення показали, що рейтинги симетрії обличчя людини позитивно пов'язані з оцінкою якості шкіри обличчя[14]. Крім того, асиметрія може коливатися за рахунок збільшення проблем зі здоров'ям під час зростання.[12] Як результат, фенотипова якість і рівень здатності геному людини боротися з хворобою та підтримувати нормальний розвиток, може бути показана симетрією. Крім того, дослідження показують, що асиметрія флуктуації обличчя, несиметричні обличчя, також можуть бути пов'язані з фізіологічними, психологічними та емоційними переживаннями людини[15].

Крім того, поточні дослідження показують, що переваги особи у дорослому віці можна передбачити за кількістю інфекцій в дитинстві. Люди, які пережили більше інфекцій в дитячому віці, переважно мають більш привабливі та симетричні обличчя, оскільки ці ознаки вказують на здоров'я. Особливо викликають таку перевагу нещодавно пережиті інфекції[16].

Симетрія обличчя також є одним з показників когнітивного старіння[8]. Прогресивні зміни, що відбуваються протягом усього життя в м'яких тканинах обличчя, призведуть до більш помітної асиметрії обличчя у старшому віці[12]. Тому симетрична трансформація літніх осіб загалом підвищує їх привабливість, а симетрична трансформація у дорослих молодшого віку і дітей зменшує їх привабливість[12]. Чоловіки з більш симетричними рисами обличчя в старості мають більш високий інтелект і є більш ефективними при обробці інформації, ніж чоловіки з менш симетричними обличчями. Можливо, це пов'язано з кращими генами, що сприяє більшій стійкості до стресових факторів у житті, що потім відображається в менш накопиченому коливанні асиметрії[8].

Ненаукових теорій привабливості та симетрії стає все більше. Симетрія кожної особи оцінюється людським мозком через процес розпізнавання обличчя. Таке швидке та ефективне розпізнання є складним для комп'ютерних програм[17][18]. Наприклад, обличчя вважалися більш естетично привабливими, де кон'юнкція подібних або відповідних рис обличчя була, до деякої міри, контрастною[19]. Подібним чином були запропоновані як відповідні спільні риси: ехоризм, пропорції та подібність до людей, з якими людина була пов'язана на початку життя (прима копулізм)[20].

Відношення до особистостіРедагувати

Дослідження показують, що симетрія обличчя пов'язана з моделлю «великої п'ятірки» особистості. Найбільш сталим є твердження, що симетрія обличчя позитивно корелює з екстраверсією, тобто особи з більш симетричними рисами обличчя проявляють більш екстравертний тип характеру[5][21][22]. Більш симетричні обличчя також оцінюються як нижчі за рівнем нейротизму, але вищий за сумлінністю і злагодженістю[23]. Симетричні обличчя також частіше мають більш бажані соціальні атрибути, їм притаманні риси, такі як комунікабельність, кмітливість та активність[22].

Проте взаємозв'язок симетрії обличчя та моделі «великої п'ятірки» особистості залишається дещо незрозумілою щодо рівня нейротизму, відкритості[en], злагодженості[en] та сумлінності[en]. Хоча раніше описані дослідження призвели до підтвердження очікувань, що більш симетричні обличчя будуть вищими за екстраверсією, відкритість, злагодженість і сумлінність, а нижче за нейротизм, ці очікування не були підтверджені емпірично. Відкритість і злагодженість суттєво негативно пов'язані з симетрією обличчя, в той час як невротизм і сумлінність, здається, не пов'язані з симетрією обличчя взагалі. Взаємозв'язок симетрії обличчя та моделі «великої п'ятірки» особистості потребує подальшого вивчення, щоб дозволити зробити остаточні висновки[5].

Недавні дослідження показують близькість надійності людини та симетрії обличчя. З часом люди навчилися розпізнавати оманливі наміри інших людей (навіть, на підсвідомому рівні), спостерігаючи за асиметрією обличчя. Коли людина говорить неправду, м'язи на її обличчі стають незбалансованими[24].

Посередність обличчя та симетріяРедагувати

Згідно з теорією статевого відбору, симетрія обличчя відіграє велику роль у тому, що ми сприймаємо як привабливість[25]. Проте виникає питання, чи лише зміни симетрії або загальноприйнятого рівня привабливості обличчя (посередність обличчя) підвищують привабливість. Експерименти показують, що симетрія та посередність роблять незалежні внески до рівня привабливості, але коли внесок симетрії виключається, усереднення привабливості залишається значним показником рівня привабливості людини[26]. Крім того, дослідження показали, що коли симетрія обличчя з усередненістю розглядаються разом, рейтинги привабливості зростають, що свідчить про те, що ці два чинники незмінно пов'язані між собою[27].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Grammer, K.; Thornhill, R. (October 1994). Human (Homo sapiens) facial attractiveness and sexual selection: the role of symmetry and averageness. Journal of comparative psychology 108 (3): 233–42. doi:10.1037/0735-7036.108.3.233. Процитовано 4 травня 2019. 
  2. Rhodes, Gillian; Zebrowitz, Leslie A. (2002). Facial Attractiveness: Evolutionary, Cognitive, and Social Perspectives. Ablex. ISBN 1-56750-636-4. 
  3. а б в Jones, B.C.; Little, A. C.; Tiddeman, B. P.; Burt, D. M.; Perrett, D. I. (2001). Facial symmetry and judgements of apparent health Support for a «‘ good genes ’» explanation of the attractiveness — symmetry relationship. с. 22. с. 417—429. 
  4. Fink, B.; Neave, N.; Manning, J. T.; Grammer, K. (2006). Facial symmetry and judgements of attractiveness, health and personality. Personality and Individual Differences. с. 41. с. 491—499. 
  5. а б в Fink, B.; Neave, N.; Manning, J. T.; Grammer, K. (2005). Facial symmetry and the «big-five» personality factors. Personality and Individual Differences. с. 39. с. 523—529. 
  6. Gangestad, S.; Thornhill, R. (2003). Facial masculinity and fluctuating asymmetry. Evolution and Human Behavior. с. 24. с. 231—241. 
  7. Penton-Voak, I. S.; Jones, B. C.; Little, a C.; Baker, S.; Tiddeman, B.; Burt, D. M.; Perrett, D. I. (2001). Symmetry, sexual dimorphism in facial proportions and male facial attractiveness. с. 268. с. 1617–23. 
  8. а б в Penke, L.; Bates, T. C.; Gow, A. J.; Pattie, A.; Starr, J. M.; Jones, B. C.; Perrett, D. I. (2009). Symmetric faces are a sign of successful cognitive aging. с. 30. с. 429—437 url=http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.727.1978&rep=rep1&type=pdf. 
  9. а б Rhodes, G.; Proffitt, F.; Grady, J. M.; Sumich, A. (1998). «Facial symmetry and the perception of beauty.» Psychonomic Bulletin & Review. с. 5. с. 659—669. 
  10. Kowner, R. (1996). «Facial asymmetry and attractiveness judgment in developmental perspective.». Journal of Experimental Psychology: 22: 662–75. 
  11. Jung-Sik, Kim; Il-Kyu, Shin; Choi, Soo-Mi; Grammer, K. (2006). «Symmetric Shape Deformation Considering Facial Features and Attractiveness Improvement» Dept. of Computer Science and Engineering 16. Sejong University. с. 29–37. 
  12. а б в г д Perrett, D. I.; Burt, D. M.; Penton-Voak, I. S.; Lee, K. J.; Rowland, D. a; Edwards, R. (1999). Symmetry and Human Facial Attractiveness Evolution and Human Behavior. с. 20. с. 295—307. 
  13. Scheib, J. E.; Gangestad, S. W.; Thornhill, R. (1999). «Facial attractiveness, symmetry and cues of good genes.» Proceedings: Biological Sciences / The Royal Society. с. 266. с. 1913–17. 
  14. Jones, B.C.; Little, A.C.; Feinberg, D.R.; Penton-Voak, I.S.; Tiddeman, B.P.; Perrett, D.I. The relationship between shape symmetry and perceived skin condition in male facial attractiveness. Evolution and Human Behavior 25 (1): 24–30. doi:10.1016/s1090-5138(03)00080-1. 
  15. Shackelford, T. K.; Larsen, R. J. (1997). Facial asymmetry as an indicator of psychological, emotional, and physiological distress. Journal of Personality and Social Psychology: 72: 456—466. 
  16. de Barra, Mícheál; DeBruine, Lisa M.; Jones, Benedict C.; Mahmud, Zahid Hayat; Curtis, Valerie A. (November 2013). Illness in childhood predicts face preferences in adulthood. Evolution and Human Behavior 34 (6): 384–389. doi:10.1016/j.evolhumbehav.2013.07.001. 
  17. Chunyu, L; Changshui, Z; Fang, W; Pingfan, Y (1999). «Principle [sic] component analysis based symmetry detection.» Acta Electronica Sinica. с. 27pages=25–8. 
  18. Enquist, M; Arak, A. (2002). «Symmetry, beauty and evolution.» Nature. с. 372. с. 169–72. 
  19. Witherspoon, Gary (1977). Language and Art in the Navajo Universe. Ann Arbor: University of Michigan Press. с. 198. ISBN 0-472-08966-8. 
  20. Malin, Suzi (2004). Love at First Sight. DK Adult. ISBN 0-7566-0401-X. 
  21. Pound, N.; Penton-Voak, I. S.; Brown, W. M. (2007). «Facial symmetry is positively associated with self-reported extraversion.» Personality and Individual Differences. с. 43. с. 1572—1582. 
  22. а б Fink, B.; Neave, N.; Manning, J. T.; Grammer, K. (2006). Facial symmetry and judgements of attractiveness, health and personality. Personality and Individual Differences. с. 41. с. 491—499. 
  23. Noor, F.; Evans, D. C. (2003). «The effect of facial symmetry on perceptions of personality and attractiveness.». Journal of Research in Personality: 37: 339—347. 
  24. Zaidel first1=D W; Bava, S; Reis, V A (2003). «Relationship between facial asymmetry and judging trustworthiness in faces». University of California. с. 8. с. 225—232. Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 9 квітня 2019. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березень 2015. Процитовано 9 квітень 2019. 
  26. Byatt, G.; Rhodes, G.; Sumich, A. (January 1999). Psychological Science. с. 10. с. 52–58. 
  27. Grammer, K.; Thornhill, R. (1994). Facial symmetry and the «big-five» personality factors. [[Personality and Individual Differences]]. Journal of comparative psychology': 108: 233.  Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)

ЛітератураРедагувати

  • Fink, B.; Grammer, K.; Thornhill, R. (2001). Human (Homo sapiens) facial attractiveness in relation to skin texture and color. Journal of Comparative Psychology 115 (1): 92–99. PMID 11334223. doi:10.1037/0735-7036.115.1.92. 
  • Johnston, V.; Hagel, R.; Franklin, M.; Fink, B.; Grammer, K. (2001). Male facial attractiveness: evidence for hormone-mediated adaptive design. Evolution and Human Behavior 22 (4): 251. doi:10.1016/S1090-5138(01)00066-6. 

ПосиланняРедагувати

  • «Teeth, Beauty, Biology, and Health» — роздаткові матеріали з класу симетрії зубних рядів та обличчя в Коледжі стоматології — Університет Іллінойс, Чикаго.
  • «Symmetry measurement tool» — Інструмент вимірювання симетрії
  • «Chimeric Face Experiment» — Виконайте експеримент із симетрії обличчя та привабливості, завантаживши фотографію
  • FaceResearch — Онлайн дослідження симетрії обличчя дослідниками, пов'язаними з Школою психології університету Абердіна (Шотландія) та Університетом Сент-Ендрюса (Шотландія).
  • «A facial symmetry plugin for the GIMP»— Спробуйте поекспериментувати з симетрією обличчя, використовуючи відкрите програмне забезпечення.