Відкрити головне меню
Симеон Синіша

Симеон Синиша Урош (1326—1371) — цар Епіру з 1359 до 1366 року, цар Фессалії з 1359 до 1371 року. Походив з династії Неманичів.

ЖиттєписРедагувати

Був сином короля Стефана Уроша III та Марії Палеолог, а також зведеним братом короля та імператора Стефана Душана, після смерті якого у 1355 році фактично став незалежним володарем Епіру та Фессалії (намісником яких був за часів правління Стефана Душана). Симеон став один з учасників послаблення єдиної Сербської держави. Він навіть деякий час — з 1355 до 1356 року намагався стати імператором Сербії та Ромеї — замість небожа Стефана Уроша V.

Водночас Симеон зіткнувся із суперником за владу на Епіром та Фессалією в особі Нікіфора Орсіні. Боротьба за владу тривала до 1359 роки, коли Орсіні загинув й Симеон до самої смерті залишався володарем Епіру та Фессалії. В цілому його панування було спокійним. В останні роки виникли проблеми з дрібними дворянами Албанії.

РодинаРедагувати

Дружина — Фома, донька Орсіні, італійського аристократа

Діти:

  • Ян Урош (1350—1423)
  • Стефан Урош
  • Марія (н/д — 1394)

ДжерелаРедагувати

  • George C. Soulis, The Serbs and Byzantium, Athens, 1995.