Олена Неманич Шубич
Олена Шубич (серб. кирилиця: Јелена Шубић; Jelena Nemanjić Šubić (Јелена Нямањић Шубић)) — донька Стефана Уроша III Дечанського з Сербії та зведеною сестрою Стефана Душана. Була одружена з хорватським магнатом Младеном III Шубичем, князем Брибирським зі знатного роду Шубичів. Вони правили з фортеці Клис у Далмації. Після смерті Младена III Шубича вона правила як його вдова Скрадіином і Клисом.
| Олена Неманич Шубич | |
|---|---|
 | |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Батько | Стефан Урош III |
| Мати | Maria Palaiologinad |
| Брати, сестри | Theodora Nemanjićd, Симеон Синіша і Стефан Душан |
| У шлюбі з | Mladen III Šubić of Bribird |
| Діти | Катерина Шубич |
Після смерті князя Младена III (1348) далматинськими містами Клис і Скрадин правила Олена, від імені їх сина Младена IV.[1] У неї було багато противників, починаючи з 1351 року. Спочатку від дружини Павла III Катерини Дандоло з Венеції, потім Єлени Шубіч, матері бана Твртко I Боснії.[1] Матір Твртко відкрито підтримував король Угорщини Людовик I, хоча Людовик I насправді хотів ці міста для себе.[1] У 1355 році Венеційська республіка надіслала пропозицію купити у неї міста, але оскільки вона відмовилася та не змогла захистити міста від багатьох претендентів, вона попросила допомоги свого брата імператора Стефана Душана.[1] Душан послав Пальмана до Клиса, а Джураша Іліїча до Скрадина.[1] Міста згодом були звільнені, після того як жителі виявили неготовність і деякі невирішальні бої, а Джураш після смерті Душана (20 грудня 1355) поступився Скрадином Венеції.[1] Душан шукав у Венеції флотилію для своєї запланованої кампанії на Константинополь і наказав Джурашу поступитися Скрадином, якщо його не вдасться захистити.[1] Згодом Пальман без конфлікту передав Клис угорцям.[1] Пальман взяв Олену з собою, але Младен IV залишився як політичний заручник.[1]
Див. також ред.
Список літератури ред.
Джерела ред.
- Fajfrić, Željko (2000) [1998], Sveta loza Stefana Nemanje (серб.) (вид. Internet), Belgrade: Janus; Rastko.