Марія Ангеліна Неманич

Марія Ангеліна Неманич (серб. Марија Ангелина Немањић, грец. Μαρία Αγγελίνα Δούκαινα Παλαιολογίνα; 1349 — 28 грудня 1394) — 10-а володарка Епірського деспотату в 13841385 роках.

Марія Ангеліна Неманич
Народилася 1350
Померла 28 грудня 1394
Яніна
Країна  Візантійська імперія
Діяльність політична діячка
Конфесія православна церква
Рід Неманичі
Батько Симеон Синіша
Мати Thomais Orsinid
Брати, сестри Іоасаф Метеорит
У шлюбі з Фома Прелюбович і Ісав де Буондельмонті
Діти Irene Preljubovićd

Життєпис

ред.

Походила з династії Неманичів. Донька імператора сербів і ромеїв Симеона Уроша і Томасіни (доньки Іоанна II Орсіні, деспота Епіру). У 1360 році батько з політичних міркувань видав Марію за родича за жіночою лінією Фому Прелюбовича, який 1367 року став деспотом Епіру. Десь у 1370-х роках через палацові інтриги чоловік запідозрив Марію у подружній зраді (можливо, через відсутність дітей, єдиний син Прелюб помер дитиною), тому відіслав від себе. Подальші відносини лише погіршувалися.

Ймовірно у 1384 році Марія брала участь у змові проти Фоми II Прелюбовича, якого було вбито. Населення Яніни оголосило Марія деспотесою. Сама вона використовувала титул басиліси, як донька басилевса (імператора). Також стала йменуватися як Марія Ангеліна Дукеня Палеологіня.

Проте вже 1385 року артський деспот Гін Буа Шпата взяв в облогу Яніну. Марія викликала свого брата Іоасафата, ігумена монастиря Магала Метеора, щодо подальших дій. Той сформував державну раду, де було вирішено влаштувати шлюб Марії зі знатним флорентійцем Ісавом де Буонделмонті. Останній фактично перебрав влади до себе, за допомогою загону з Османської держави відбив напад Гін Буа Шпати.

Згодом Марія відсторонилася від політичних справ. Померла Марія Ангеліна Неманич 1394 року в Яніні.

Джерела

ред.
  • Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08260-5.
  • Nicol, Donald MacGillivray (2010), The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-13089-9