Відкрити головне меню

Силіка́т на́трію, ме́тасиліка́т на́трію — неорганічна сполука, натрієва сіль силікатної кислоти складу Na2SiO3. За звичайних умов є білою, аморфною речовиною, що плавиться без розкладання.

Силікат натрію
Sodium-metasilicate-repeating-unit-2D.png
Sodium silicate.JPG
Назва за IUPAC натрій метасилікат[1]
Інші назви натрій силікат, натрій кремнекислий
Ідентифікатори
Номер CAS 6834-92-0
Номер EINECS 229-912-9
ChEBI 60720
RTECS VV9275000
SMILES [O-][Si](=O)[O-].[Na+].[Na+][2]
InChI 1S/2Na.O3Si/c;;1-4(2)3/q2*+1;-2
Номер Бельштейна 11343143
Властивості
Молярна маса 122,064 г/моль
Зовнішній вигляд біла аморфна речовина
Густина 2,61 г/см³
Тпл 1089 °C
Розчинність (вода) нерозчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
1554,9 кДж/моль
Ст. ентропія So298 113,9 Дж/(моль·K)
Теплоємність, cop 111,9 Дж/(моль·K)
Пов'язані речовини
Інші аніони карбонат натрію
Інші катіони силікат калію
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

ОтриманняРедагувати

Основним методом синтезу метасилікату натрію є високотемпературне сплавлення кальцинованої соди Na2CO3 з піском або кварцом:

 

Продукти реакції мають надзвичайно велику корозійну дію на стінки хімічного реактора і вимагають його періодичної заміни.

Іншим способом є взаємодія свіжоосадженого оксиду кремнію із точно розрахованою кількість гідроксиду натрію:

 

Хімічні властивостіРедагувати

Силікат натрію утворений аніоном дуже слабкої силікатної кислоти, він гідролізується у холодній воді, надаючи розчинові сильнолужну реакцію. В ході процесу утворюються складніші іони Si2O52-, H2SiO42-, H4SiO72-[3].

При взаємодії з гарячою водою з розчину випадає колоїдний осад — гідрозоль SiO2·nH2O:

 

Аналогічно виділяється з розчину силікатна кислота внаслідок реакції із кислотами:

 

При взаємодії з концентрованими лугами утворюється ортосилікат натрію:

 

Вуглекислий газ здатен заміщати оксид кремнію у силікат-аніоні:

 

ЗастосуванняРедагувати

Силікат натрію є переважно компонентом, аніж реактантом. Маючи сильнолужну реакцію, основна його частина застосовується у виготовленні мила й детергентів.

У харчовій промисловості метасилікат використовується як антиспікаючий агент і зареєстрований у системі харчових добавок за номером E550[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Nomencature of Inorganic Chemistry. IUPAC Recommendations 2005. — RSC Publishing, 2005. — P. 333. — ISBN 0-85404-438-8. (англ.)
  2. Sodium metasilicate
  3. Реми, 1963, с. 536
  4. Class names and the International Numbering System for food additives. codexalimentarius.org. World Health Organization. Прийнято у 1989; остання правка у 2015. Процитовано 2 березня 2016. 

ДжерелаРедагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Lange's Handbook of Chemistry / Dean, John A., editor. — 15th. — New York : McGraw-Hill, 1999. — ISBN 0-07-016384-7. (англ.)
  • Falcone Jr, James S. Silicon Сompounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — P. 7. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.1925142006011203.a01. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)