«Сила долі» (італ. La forza del destino) — опера Джузеппе Верді в 4-х діях, 10 картинах, на лібрето Франческо Марії П'яве за драмою «Дон Áльваро, або Сила долі» Анхеля де Сааведри. Написана на замовлення Большого Кам'яного театру Санкт-Петербурга, де вперше поставлена 10 листопада 1862 (єдина опера Верді, написана спеціально для російського театру). Незабаром опера була також поставлена в Римі, Мадриді, Нью-Йорку, Відні, Буенос-Айресі та Лондоні. Після внесення Верді разом з Антоніо Гісланцоні в оперу деяких змін прем'єра нової версії, яку ставлять в наш час, відбулася 27 лютого 1869 року в міланському «Ла Скала».

Сила долі
італ. La forza del destino
Alexandre Charles Lecocq - Giuseppe Verdi - La forza del destino.jpg
Композитор Джузеппе Верді
Автор лібрето Франческо Марія П'яве
Мова лібрето італійська
Джерело сюжету Дон Альваро, або сила доліd
Кількість дій 4 Дія (театр)
Рік створення 1861
Перша постановка 10 листопада 1862
Інформація у Вікіданих

CMNS: Сила долі у Вікісховищі

ПерсонажіРедагувати

 
Роза Понсель та Енріко Карузо в «Силі долі»
  • Маркіз Калатрава — бас.
  • Леонора, його донька — сопрано.
  • Дон Карлос де Варгас, його син — баритон.
  • Дон Áльваро, шанувальник Леонори — тенор.
  • Курра, служниця Леонори — меццо-сопрано.
  • Преціозілла, молода циганка — меццо-сопрано.
  • Мер — бас.
  • Маестро Трабуко, погонич мулів, пліткар — тенор.
  • Падре Ґвардіано, францисканець — бас.
  • Фра Мелітон, францисканець — баритон.
  • Лікар — бас.
  • Селяни, слуги, паломники, солдати, монахи — хор.

Найбільш відомі фрагментиРедагувати

  • Увертюра[1],
  • Me pellegrina ed orfana — арія Леонори (1 дію),
  • Padre eterno Signor, pieta di noi — хор з 1 картини 2 дії,
  • Madre, Madre, pietosa Vergine — арія Леонори (2 картина 2 дії),
  • La vita è inferno all'infelice — арія Альваро (1 картина 3 дії),
  • Urna fatale del mio destino — арія Карлоса (2 картина 3 дії)[2],
  • Fratello! Riconosci mi? — дует Альваро і Карлоса (1 картина 4 дії)[3],
  • Pace, pace, mio Dio! — арія Леонори (2 картина 4 дії)

АудіозаписиРедагувати

  • Леонора — Лейла Генчер, Дон Альваро — Джузеппе ді Стефано, Дон Карлос — Альдо Протті, Гуардіано — Чезаре Сьєпі, Преціозілла — Габріелла Картуран, хор і оркестр театру «Ла Скала», диригент — Антоніо вотт, 1957 рік.
  • Дон Альваро — Хосе Каррерас, Леонора — Розалін Плоурайт, Дон Карлос — Ренато Брузон, Гуардіано — Паата Бурчуладзе, Мелітон — Хуан Понс, Преціозілла — Агнес Бальтса, Маркіз ді Калатрава — Джон Томлінсон, Лондонський оркестр «Філармонія» диригент — Джузеппе Сінополі, 1987 рік.
  • Леонора — Рената Тебальді, Дон Альваро — Маріо дель Монако, Дон Карлос — Етторе Бастіаніні, хор і оркестр Академії «Санта-Чечілія», диригент — Франческо Молінарі-Праделлі.

ВідеозаписиРедагувати

  • 2019 : Леонора — Анна Нетребко, Дон Альваро — Йонас Кауфман, Дон Карлос — Людовик Тезье, Гуардіано — Феруччо Фурланетто, Маркіз ді Калатрава — Роберт Ллойд, хор і оркестр Королівського оперного театру (Лондон), диригент — Антоніо Паппано, режисер — Крістофер Лой.

ЕкранізаціїРедагувати

  • «Сила долі» (1950, Італія). Режисер — Карміне галон.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати