Сибірський ботанічний сад (Томськ)
Сибірський ботанічний сад (СибБС)(м. Томськ)(рос. Сиби́рский ботани́ческий сад (СибБС) (Томск)) — підрозділ Томського державного університету(ТДУ).
 Оранжерея саду, 1890 рік. | |
| 56°27′59″ пн. ш. 84°56′45″ сх. д. / 56.466388888889° пн. ш. 84.945833333333° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Розташування | Томський державний університет |
| Найближче місто | Томськ |
| Площа | 126,5 га |
| Засновано | 1880 рік |
| Країна: | Росія |
 | |
 Сибірський ботанічний сад у Вікісховищі | |
Площа саду 126,5 га, з них:
- 10 га — заповідний парк, в тому числі оранжерейно-тепличний комплекс в Університетському гаю.
- 116,5 га — екосистемна дендрологічна територія (в районі мкр. Мокрушинський — мкр. Енергетик — Степанівки).
В оранжереї Сибірського ботанічного саду Томського державного університету створено унікальні для північних регіонів планети рослинні фонди: понад 6000 видів, форм і сортів, з них 1800 тропічних і субтропічних, декоративно- деревних і чагарникових відкритого ґрунту — 796, декоративних трав'янистих — 1200 , лікарських — 535, плодово-ягідних — 235, кормових — 514, овочевих — 421, рідкісних і зникаючих з флори Томської області — 551 вид. Центральна оранжерея заввишки 31 метр — це друга за висотою оранжерея в РФ.[1].
Історія
ред.У 1875 році з Головного Управління Західного Сибіру (відділ Управління цивільними навчальними закладами) губернатору Томської губернії прийшов наказ обрати місце під будівництво Сибірського університету і про обов'язкове відведення місця для університетського ботанічного саду. Влітку 1880 В. М. Флоринський та садівник М. А. Шестаков розпланували територію — південніше головного університетського корпусу. Намічені ділянки під оранжереї, розсадники та інші споруди.
12 травня 1885 року з Казанського університету до Томська прибув П. М. Крилов, призначений вченим садівником Сибірського університету. Він привіз 60 видів рослин, здебільшого недовговічних квіткових культур. До сьогодні збереглися п'ять 130-135-річних примірників найцінніших видів: араукарія Бідвілла, пальма ховея Форстера, фікус вкорінений та інших.
На початок 1886 року сад займав площу 1,7 га, мав теплицю площею близько 400 м² і висотою 4 метри.
Першими керівниками ботсаду були професори: Сергій Коржинський (1888—1892), Е. Г. Саліщев (1893), В. В. Сапожников (1893—1924), Порфирій Крилов (1924—1928).
Професорка Валентина Морякіна була директором Сибірського ботанічного саду з 1969 до 2008. За період її керівництва збудовано: металеву тропічну оранжерею заввишки 15 м (1971—1973), субтропічний комплекс (1985—1988) з висотними оранжереями (31 м). Валентина Морякіна була ініціатором і співавтором конструкторської ідеї створення оранжерей для тропічного і субтропічного мікроклімату в північних умовах, а також входила в проектну групу.
У 2004 році Сибірський ботанічний сад оголошений природною територією обласного значення під особливою охороною.
Примітки
ред.- ↑ Сибірський ботанічний сад Томського державного університету. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 11 червня 2019. [Архівовано 2015-04-15 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.
- Сибірський ботанічний сад, tsu.ru (Перевірено 16 лютого 2010)
- Офіційний сайт саду
- Із історії ботанічного саду, web.archive.org (Перевірено 16 лютого 2010)
- Про природні території під особливою охороною регіонального (обласного) значення «Сибірський ботанічний сад», green.tsu.ru (Перевірено 16 лютого 2010)
- Відвідини саду керівниками АН СРСР
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |