Сетар[1] (від перс. سه ‌تار‎‎ се — три, тар — струна) — старовинний народний струнний щипковий музичний інструмент з 25 ладів на грифі, поширений насамперед в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані[2], в країнах Близького і Середнього Сходу, Центральної Азії і деяких країнах Балканського півострова. Вважається модифікацією танбура.

Сетар
Класифікація Струнні музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.321
Діапазон
Подібні інструменти Тар, Дутар, Танбур, Лютня
CMNS: Сетар у Вікісховищі

Дата появи інструмента невідома. Приблизно 3000 років тому. Проте писемні згадки про інструмент датовані XIV–XVI ст.

За традицією на сетарі грають тільки нігтем вказівного пальця правої руки[3]. Сучасний сетар має не три, а вже чотири струни. Четверта була додана на початку XIX століття[4]. Зазвичай дві струни в сучасному сетарі зроблені зі сталі, а інші дві — з бронзи.

Виноски ред.

Посилання ред.