Сесея
Сесея — назва протосомалійської племінної конфедерації, а також географічного регіону, розташованого вздовж південно-західного узбережжя Аденської затоки. На півночі та заході Сесея межувала з Аксумом, на сході — з Долиною Ароматів, на південному сході — з Раузо. На рубежі Х століття була витіснена королівством Адал.
| Сесейська Конфедерація | ||||
| ||||
| Столиця | Зейла (економічна) | |||
| Мови | Протосомалійська | |||
| Форма правління | Племінна конфедерація | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | Наша ера (приблизно) | |||
| - Ліквідовано | ІХ століття | |||
Назви ред.
Цивілізація та географічний регіон Сесея мала декілька назв — у тому числі власне Сесея та Сасоу; остання час від часу замінюється назвами Берберія та Берберське узбережжя. Мешканців Сасоу називали берберами. Регіон Сасоу також описується як земля, що лежить на захід від Аромати, названої так через великі обсяги площ та високі кількісно-якісні характеристики врожаїв благовоній.[1]
Географія та історія ред.
На території Сесеї знаходились міста-держави Аваліт, Малао, Моссіл та Мунд.
Протягом середини I тисячоліття, за Козьмою Індикопловом, поперемінно вживалися назви Сесея та Берберія; Сесея як така охоплювала кордони Аксума біля нинішньої Джибуті на заході та невелику частину Сомалійського півострова біля Гвардафуя на сході.[2]
Більш традиційний опис Сесеї характеризує її як таку, що простягається від територій, що приблизно відповідають сучасній Джибуті, на захід до кордону з Аксумом, що приблизно відповідає кордонам сучасної Еритреї, та до Вокуй-Гальбіда на сході.[3]
Політика ред.
Міста-держави Сесеї діяли незалежно одне від одного — разом вони були скоріше конфедерацією, аніж єдиним організмом. Кожне місто або поселення мало своє осібне керівництво. З часом місто Зейла стало популярним торговельним портом регіону. До моменту повного занепаду Сесеї Зейла функціонувала як її економічна столиця.[4][5] Протягом другої половини І тисячоліття період Сесеї, можливо, був часом найбільшого релігійного різноманіття в регіоні — практикувалися ваакізм, юдаїзм, що розповсюдився внаслідок торгових зв'язків з Хим'яром, християнство, що прийшло сюди багатьма шляхами, в тому числі з Аксумського царства, та іслам, що розповсюдився із Зейли.[6] Загальноприйнятим є твердження, що протосомалійська королева Аравело була коронована в Сесеї.[7] До кінця І тисячоліття регіон також згадувався під назвами Симур[8] та Мендель,[8] а його мешканці — як чорні бербери.
Армія ред.
Згідно з Козьмою Індикопловом, давні записи, відомі як Monumentum Adulitanum, написані невідомим правителем міста Адуліс, розповідають про його битву з сесейцями та подальше їх підкорення. У записах детально розповідається про те, як король хвалився здобуттям миру для всього світу шляхом підкорення Сесеї, яка після цього почала платити йому данину. Хоча міста Сесеї були незалежні одне від одного, вони іноді об'єднувались у єдине ціле перед великою зовнішньою загрозою, згідно з дописами неназваного правителя Аксума, який стверджував, що бився з багатьма племенами Сесеї одночасно.[9]
Економіка ред.
Головною та найбільш прибутковою статтею експорту сесейців був експорт золота до Абіссинії. Сесейці здійснювали експорт двічі на рік, коли каравани з Абіссинії з'являлися на території Сесеї та привозили в обмін товари. Значною статтею експорту сесейців був також фіміам.[10]
Каравани з Абіссинії були завжди дуже добре озброєні та зазвичай включали 500 торговців. Головними статтями експорту абіссинців до Сесеї були велика рогата худоба, залізо та сіль.[2]
Примітки ред.
- ↑ Hourani, G. F. (1995). Arab seafaring in the Indian Ocean in ancient and early medieval times. Princeton: Princeton University Press.
- ↑ а б Beazley, Charles (2011). The Dawn of Modern Geography. A history of exploration and geographical science from the Conversion of the Roman Empire to A.D. 900 (c. A.D. ... of the principal maps of the time (вид. II). с. 210.
- ↑ Amina, Chire (2011). Traversées, histoires et mythes de Djibouti. Revue de l'Université de Djibouti. с. 100.
Sasou est très vraisemblablement une région qui correspond aujourd'hui au territoire de Djibouti et à la portion nord de la Somalie
- ↑ Munro-hay, 1991, Chapter 11, Aksumite escriptions
- ↑ 10th century historian Al-Masoudi
- ↑ Freeman-Grenville, Greville Stewart Parker. The Times of Ignorance: A Review of Pre-Islamic and Early Islamic Settlement on the East African Coast. Uganda Museum, 1959.
- ↑ Anfray, 1999, 137
- ↑ а б Oliver, Roland (1975). The Cambridge History of Africa. Cambridge University Press. Процитовано 25 травня 2023.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Cosmas Indicopleustes - Christian Topography, стор. 77
- ↑ "The Sacred City of the Ethiopians: Being a Record of Travel and Research in Abyssinia in 1893 - 2017, by J. Theodore Bent"