Італійська Серія A 1990–1991

спортивний сезон
(Перенаправлено з Серія A 1990–91)

Сезон 1990–91 в Серії A — футбольне змагання у найвищому дивізіоні чемпіонату Італії, що проходило між 9 вересня 1990 та 26 травня 1991 року. Участь у турнірі брали 18 команд, 4 найгірші з яких залишили Серію A по завершенні сезону.

Серія A
Сезон 1990–91
Чемпіони «Сампдорія»
Вибули «Лечче»
«Піза»
«Чезена»
«Болонья»
Кубок чемпіонів УЄФА «Сампдорія»
Кубок УЄФА «Інтернаціонале»
«Дженоа»
«Торіно»
«Парма»
Зіграно матчів 306
Забито голів 702 (2.29 за гру)
Найкращий
бомбардир
Джанлука Віаллі
(19 голів)
Найбільша перемога
вдома
«Мілан» 6-0 «Болонья»
Найрезультативніша гра «Інтер» 6-3 «Піза»
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000

Переможцем сезону стала генуезька «Сампдорія», для якої цей «скудетто» став першим і допоки останнім в історії. Чемпіони продемонстрували найрезультативнішу атакувальну гру серед усіх команд Серії A, забивши 57 голів в 34 іграх сезону. Більша частина цих м'ячів була забита парою основних нападників клубу — Роберто Манчіні та Джанлукою Віаллі, останній з яких став найкращим бомбардиром сезону. Титул чемпіона Італії сезону 1990–91 у складі «Сампдорії» завоював й український радянський футболіст, майбутній головний тренер збірної України Олексій Михайличенко.

Чемпіон Італії 1990/1991

«Сампдорія»

1-й титул

Команди ред.

Участь у турнірі брали 18 команд:

Турнірна таблиця ред.

Турнірна таблиця 1990-1991 О І В Н П М+ М-
  1. «Сампдорія» 51 34 20 11 3 57 24
2. «Мілан»[1] 46 34 18 10 6 46 19
3. «Інтернаціонале» 46 34 18 10 6 56 31
4. «Дженоа» 40 34 14 12 8 51 36
5. «Торіно» 38 34 12 14 8 40 29
6. «Парма» 38 34 13 12 9 35 31
7. «Ювентус» 37 34 13 11 10 45 32
8. «Наполі» 37 34 11 15 8 37 37
  9. «Рома» 36 34 11 14 9 43 37
10. «Аталанта» 35 34 11 13 10 38 37
11. «Лаціо» 35 34 8 19 7 33 36
12. «Фіорентина» 31 34 8 15 11 40 34
13. «Барі» 29 34 9 11 14 41 47
14. «Кальярі» 29 34 6 17 11 29 44
  15. «Лечче» 25 34 6 13 15 20 47
  16. «Піза» 22 34 8 6 20 34 60
  17. «Чезена» 19 34 5 9 20 28 58
  18. «Болонья» 18 34 4 10 20 29 63

Результати ред.

  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1. «Аталанта»   2-0 4-0 2-1 3-0 2-1 0-0 1-1 0-0 4-1 2-1 0-2 0-0 0-0 1-0 2-2 1-1 0-1
2. «Барі» 4-1   4-0 4-1 1-0 0-0 4-0 1-1 2-0 0-0 1-1 2-1 0-0 2-2 2-0 0-1 1-1 2-1
3. «Болонья» 1-1 3-0   1-2 0-1 1-1 0-3 0-0 0-1 1-2 1-1 1-1 1-0 1-3 0-1 2-3 0-3 1-0
4. «Кальярі» 1-1 1-1 0-0   0-0 1-1 1-0 0-3 0-0 0-1 2-0 1-1 1-1 2-1 2-1 0-0 0-0 1-2
5. «Чезена» 0-1 4-2 3-2 3-0   0-4 1-1 1-5 1-1 1-1 3-1 0-1 0-0 0-1 1-1 1-1 0-1 2-2
6. «Фіорентина» 3-1 1-1 1-0 4-1 2-0   2-2 0-0 1-0 1-1 0-0 0-0 0-0 2-3 4-0 1-1 0-0 0-0
7. «Дженоа» 2-0 3-1 0-0 2-2 4-1 3-2   3-0 2-0 3-1 0-0 1-1 1-1 2-1 4-2 3-0 0-0 0-0
8. «Інтер» 3-1 5-1 1-0 1-1 2-0 1-1 2-1   2-0 2-0 5-0 0-1 2-1 2-1 6-3 2-1 0-2 1-0
9. «Ювентус» 1-1 3-1 1-1 2-2 3-0 2-1 0-1 4-2   0-0 0-0 0-3 1-0 5-0 4-2 5-0 0-0 1-2
10. «Лаціо» 2-2 1-1 3-1 1-1 1-1 2-1 1-1 0-0 1-0   2-0 1-1 0-2 0-0 0-0 1-1 3-3 2-1
11. «Лечче» 0-0 1-1 1-3 2-0 2-0 2-0 0-3 0-2 0-1 1-0   0-3 0-0 1-0 1-1 1-1 1-0 1-1
12. «Мілан» 0-1 2-0 6-0 2-0 2-0 2-1 1-0 0-1 2-0 3-1 1-0   4-1 0-0 1-0 1-1 0-1 1-0
13. «Наполі» 2-0 1-0 3-2 1-2 1-0 1-0 1-0 1-1 1-1 2-1 2-2 1-1   4-2 2-1 1-1 1-4 2-1
14. «Парма» 1-0 1-0 1-1 2-0 2-0 1-0 2-1 0-0 1-2 0-0 0-0 2-0 1-0   2-3 2-1 0-0 0-0
15. «Піза» 0-2 1-0 2-2 1-0 3-2 0-4 0-0 0-1 1-5 0-1 4-0 0-1 1-1 0-2   0-1 0-3 2-0
16. «Рома» 2-1 1-0 4-1 0-0 4-1 4-0 3-1 1-1 0-1 1-1 3-0 0-0 1-1 1-1 0-2   0-1 2-0
17. «Сампдорія» 4-1 3-2 2-1 2-2 1-0 1-0 1-2 3-1 1-0 1-1 3-0 2-0 4-1 1-0 4-2 2-1   1-2
18. «Торіно» 0-0 4-0 4-1 1-1 2-1 1-1 5-2 2-0 1-1 0-0 2-0 1-1 1-1 0-0 1-0 1-0 1-1  

Чемпіони ред.

Склад переможців турніру:

Воротарі: Джанлука Пальюка (32 матчі), Джуліо Нучіарі (2).

Захисники: Марко Ланна (26), Морено Манніні (26, 2 голи), П'єтро Верховод (30, 3), Фаусто Парі (33), Лука Пеллегріні (15), Мікеле Міньяні (1).

Півзахисники: Івано Бонетті (25), Джузеппе Доссена (34, 1), Джованні Інверніцці (31, 2), Сречко Катанець (26, 2), Аттіліо Ломбардо (32, 3), Олексій Михайличенко (24, 3), Тоніньйо Серезо (12, 3).

Нападники: Роберто Манчіні (30, 12), Джанлука Віаллі (26, 19), Марко Бранка (20, 5), Умберто Калканьйо (2).

Тренер: Вуядин Бошков.

Бомбардири ред.

Найкращим бомбардиром сезону 1990-91 став лідер атак чемпіона країни «Сампдорії» Джанлука Віаллі, якому для перемоги у суперечці бомбардирів виявилося досить 19 забитих голів.

Гравець Команда Громадянство Голів (пенальті)
1 Джанлука Віаллі «Сампдорія»   Італія 19 6
2 Лотар Маттеус «Інтернаціонале»   Німеччина 16 7
3 Карлос Агілера «Дженоа»   Уругвай 15 7
Томаш Скугравий «Дженоа»   Чехословаччина 15 -
5 Роберто Баджо «Ювентус»   Італія 14 6
Юрген Клінсманн «Інтернаціонале»   Німеччина 14 -
7 Джорджо Брешіані «Торіно»   Італія 13 2
Массімо Кіоччі «Чезена»   Італія 13 4
Алессандро Меллі «Парма»   Італія 13 2
10 Жоау Паулу «Барі»   Бразилія 12 4
Роберто Манчіні «Сампдорія»   Італія 12 -

П'єтро Паоло Вірдіс забив сотий м'яч у матчах Серії «А». По завершенні сезону, до десятки найвлучніших голеадорів ліги входять: Сільвіо Піола (274), Гуннар Нордаль (225), Джузеппе Меацца (216), Жозе Алтафіні (216), Курт Хамрін (190), Джамп'єро Боніперті (178), Амедео Амадеї (174), Джузеппе Савольді (168), Гульєльмо Габетто (165), Роберто Бонінсенья (163).

Відвідуваність ред.

Середня відвідуваність матчів Серії A сезону 1990-91 склала 33 255 глядачів[2].

Клуб Місце Середня
«Мілан» 1 77.488
«Інтернаціонале» 2 54.946
«Наполі» 3 52.657
«Рома» 4 43.570
«Ювентус» 5 43.114
«Лаціо» 6 36.371
«Торіно» 7 33.990
«Барі» 8 32.130
«Сампдорія» 9 31.338
«Дженоа» 10 31.202
«Фіорентина» 11 30.733
«Кальярі» 12 26.933
«Болонья» 13 21.590
«Аталанта» 14 18.829
«Лечче» 15 18.239
«Парма» 16 18.005
«Чезена» 17 13.828
«Піза» 18 13.607

Література ред.

  • Almanacco Illustrato del Calcio - La Storia 1898-2004, Panini Edizioni, Modena, вересень 2005 (італ.)

Примітки ред.

  1. «Мілан» був відсторонений від участі у єврокубках сезону 1991-92 через відмову продовжити матч проти «Олімпіка» (Марсель) у чвертьфіналі розіграшу Кубка чемпіонів 1990-91 після проблем, що виникли з освітленням на стадіоні у Марселі.
  2. Дані щодо відвідуваності. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2011. 

Посилання ред.