Відкрити головне меню

Митрополит Сергій (в миру — Сергій Васильович Петров ; 5 жовтня 1924, Краснодар — 4 лютого 1990, Одеса) — єпископ Російської Православної Церкви, з 25 травня 1965 — архієпископ17 червня 1971 — митрополит) Херсонський і Одеський.

Сергій (Петров)
Митрополит Одеський і Херсонський
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
 
Народження: 5 жовтня 1924(1924-10-05)
Краснодар, Південно-Східна область РРФСР, Російська СФРР, СРСР
Смерть: 4 лютого 1990(1990-02-04) (65 років)
Одеса

БіографіяРедагувати

Народився 5 жовтня 1924 року в місті Краснодарі в робочій сім'ї.

16 квітня 1943 року єпископом Таганрозьким Йосифом (Черновим) пострижений у чернецтво і висвячений у ієродиякона.

З 1 червня 1944 року служив у Катерининському соборі Краснодара.

В 1947 році закінчив Московську духовну семінарію і в 1951 році — Московську духовну академію. Кандидат богослов'я (тема дисертації: «Святитель Алексій як церковно-державний діяч») .

24 червня 1951 року єпископом Можайським Макарієм (Даеву) рукоположений у сан ієромонаха і 22 серпня призначений викладачем Саратовської духовної семінаріі.

10 березня 1958 року переведений на посаду помічника інспектора Одеської духовної семінарії; з 7 липня того ж року — інспектор тієї ж семінарії з возведенням у сан ігумена.

26 травня 1959 року — ректор Одеської духовної семінарії в сані архимандрита.

13 березня 1960 року хіротонізований на єпископа Білгород-Дністровського, вікарія Одеської єпархії.

Хіротонію здійснювали митрополит Одеський і Херсонський Борис (Вік), єпископ Оренбурзький і Бузулукський Михайло (Воскресенський), єпископ Новгородський і Староруський Сергій (Голубцов) і єпископ Дмитровський Пимен (Ізвеков).

З 6 березня 1961 року по 9 жовтня 1963 року — єпископ Воронезький і Липецький.

З 9 жовтня 1963 року — архієпископ Мінський та Білоруський; нагороджений правом носіння хреста на клобуку.

25 травня 1965 року — архієпископ Херсонський і Одеський і керуючий Луганською епархією.

В 1969 році захистив в Московській духовній академії магістерську дисертацію «Історія Воронезької єпархії від її установи і до наших днів» (Частина I—IV. 1961—1968).

З 7 жовтня 1976 року став іменуватися Одеським і Херсонським.

У 1977 році (7—22 квітня) очолив групу паломників Руської Православної Церкви в Єрусалим і Святу Землю.

30 вересня 1977 року нагороджений правом носіння двох панагій.

29 липня 1986 року рішенням Священного Синоду був призначений керуючим справами Московської Патріархії і, з 1 вересня того ж року, постійним членом Священного Синоду — замість митрополита Ленінградського Алексія (Рідігера).

16 вересня 1986 року був призначений: 1) головою Відповідальною комісії з реставрації та будівництва в Даниловому монастирі і 2) заступником голови Комісії Священного Синоду з підготовки та проведення святкування 1000-річчя Хрещення Русі, з дорученням йому очолення організаційної робочої групи Комісії.

30 грудня 1987 року визначенням Священного Синоду був звільнений з посади керуючого справами Московської Патріархіі.

Упокоївся 4 лютого 1990 в Одесі. Відспівування 7 лютого було скоєно в Одеському Успенському соборі сонмом архієреїв і кліриків на чолі з митрополитом Кримським і Сімфіропольскім Леонтієм (Гудимовим).

Похований на братському кладовищі Одеського Успенського монастиря, поруч з могилою його матері — схимонахині Серафими († 1983).