Тримбач Сергій Васильович

Сергій Васильович Три́мбач (нар. 17 вересня 1950, с. Жовтневе, тепер у межах м. Олександрія Кіровоградської обл.)  — український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Голова Національної спілки кінематографістів України (2009—2017). Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008). Автор багатьох публікацій, присвячених історії та сучасності українського кіно.

Сергій Васильович Тримбач
С. В. Тримбач на заході, присвяченому 75-річчю з дня народження Івана Миколайчука, Театральна площа, Чернівці, червень 2016 року
Народився17 вересня 1950(1950-09-17) (74 роки)
Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністькінокритик, кінознавець, кіносценарист
Галузькінокритика[1] і кіносценаристикаd[1]
Відомий завдякиголова Національної спілки кінематографістів України
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Знання мовукраїнська[1]
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
НагородиДержавна премія України ім. О. Довженка (2008).

Біографія

ред.

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України).

У 1998—2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001—2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. У 2005—2013 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАН України.

Заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016—2023).[2]

З 2021 року — доцент кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого[3].

Родина

ред.
 
У день свого 74-річчя на лекції в Будинку кіно, вересень 2024 року

Одружений з дочкою письменника Микити Шумила Тетяною. Виховали сина. Сестра дружини — літературознавиця, доктор філологічних наук Наталя Шумило (1947—2013)[4].

Творчість

ред.

Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), «Небилиці про Борислава» (1999), «Любов небесна» (2002), «Вічний хрест» (2003), «Небезпечно вільна людина» (2004), «Живі» (2008), «Довженко починається» (2009) та ін.

Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор та співавтор низки книг, де розробляються проблеми естетики і поетики творчості. Автор книги «Олександр Довженко. Загибель богів / Ідентифікація автора в національному часо-просторі» (2007). Упорядник книг: «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991), «Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми» (1994), «Іван Миколайчук» (2001), «Довженко і кіно ХХ століття» (2004, у спіавт.), «Україна — Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, у співавт.).

  • Сергій Тримбач. Богдан Ступка. Метаморфози. — К. : Дух і Літера, 2022. — 336 с. — ISBN 978-966-378-897-5.

Відзнаки

ред.

За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:

  • Спілки кінематографістів СРСР (1980)
  • Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
  • Спілки кінематографістів України (1987)
  • Імені Фелікса Соболєва (2006)
  • Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
  • Імені Олександра Довженка (2008)
  • Фільми «Любов небесна», «Вічний хрест», «Небезпечно вільна людина», «Довженко починається…» отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

Громадська позиція

ред.

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5].

Примітки

ред.
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. Команда кафедри кінознавства
  4. «Це Микита Шумило — совість наша, козацька совість!»
  5. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Література

ред.

Посилання

ред.