Байдовський Сергій Романович
Сергій Романович Байдовський (нар. 21 серпня 1990, Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану.
Сергій Байдовський | |
---|---|
Байдовський Сергій Романович | |
![]() Байдовський Сергій Романович | |
Народився | 21 серпня 1990[1] Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 20 лютого 2014 (23 роки) Київ, Україна ·Загинув від поранення у легені на вулиці Інтистуцькій |
Поховання | c. Менчичі Іваничівський район Волинська область, Україна |
Громадянство | ![]() |
Національність | українець |
Місце проживання | Луцьк |
Діяльність | Інспектор з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба» |
Відомий завдяки | Небесна сотня |
Alma mater | Луцький інститут розвитку людини |
Батько | Роман Байдовський |
Мати | Марія Байдовська |
Діти | немає |
Нагороди | |
Працював інспектором з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба». Рядовий Українського реєстрового козацтва. Убитий снайпером 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. За суспільним визнанням є в числі «Небесної сотні». Герой України.
Біографія
ред.Народився в сім"ї шахтарів у великій родині священика (о. Євген — його дідусь, батько матері). Коли Сергієві було 10 років, мама Марія змушена була поїхати на заробітки в Італію, щоб прогодувати трьох дітей. Згодом батько також почав їздити на заробітки — в Росію. З 13 років Сергій виховувався у селі Менчичі Іваничівського району Волинської області, де жила бабуся. Виховували Сергія дядько Онуфрій і тітка Галина.
У 2007 році Сергій закінчив Соснинську школу. З 2007 року навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Дуже любив Луцьк, тому часто приїжджав до нього й після закінчення інституту, хоча любив подорожувати всією Україною, особливо Західною.
Їздив також кілька разів в Італію до мами, але все одно хотів жити в Україні — вірив, що тут житимуть і батьки, і сестра, яка останні роки була в Італії, і брат Олександр, який їздив на заробітки з батьком. Сергій працював на магістральному нафтопроводі «Дружба» в Дрогобичі. Мав звання рядового у складі Українського Реєстрового Козацтва (всеукраїнська громадська організація).
На Майдані
ред.На Майдан їздив постійно, востаннє вирушив зі Львова у ніч проти 20 лютого 2014 року. Одна із останніх цитат на його сторінці в соцмережі — це слова Левка Лук'яненка: «Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе».
Загинув від вогнепального поранення на Майдані у Києві 20 лютого. Похований в селі Менчичі Іваничівського району Волинської області.
Похорон
ред.В останню дорогу його проводжало 20 тисяч населення міста Луцька та весь рідний Нововолинськ. Сергія поховал під вигуки «Слава!» та «Герої не вмирають!». Чин відспівування відбувся у Верхньому храмі Свято-Троїцького собору міста Луцька. Після чого траурною ходою Героя провели до окраїни міста, співаючи Гімн України.
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Вшанування пам'яті
ред.- 14 травня 2014 року на фасаді приміщення Філії "Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» і Дрогобичі встановлено меморіальну табличку працівнику підприємства Сергію Байдовському.
- 19 лютого 2015 року у селищі Іваничі відкрили Стелу пам'яті Героїв Небесної Сотні та вояків, загиблих на Сході України, на якій серед інших імен викарбувано також ім'я Сергія Байдовського.
- По всій Україні є Пам'ятники Героям Небесної Сотні, до яких зокрема належить і Сергій Байдовський.
- Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Сергія Байдовського за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення».[4]
- У місті Нововолинськ названо вулицю його імʼям. Раніше вулиця носила назву Макарова [5]
- У селі Соснина названо ліцей його іменем.[6]
В літературі
ред.- Київська поетеса Ірина Рассвєтная присвятила Герою вірш[7].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ http://nebesnasotnya.com.ua/en/baydovskyy-serhiy/
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
- ↑ постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні». Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Перейменування вулиць у Нововолинській громаді.
- ↑ Рішення ради №28/19 «Про перейменування комунального закладу загальної середньої освіти «Соснинський ліцей імені Сергія Байдовського Іваничівської селищної ради Волинської області» та затвердження Статуту в новій редакції».
- ↑ Сергій Байдовський. Пострілом в груди... Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
Джерела
ред.- Сергій Байдовський на сайті пам'яті [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Книга пам'яті
- Прощання з Сергієм [Архівовано 13 липня 2014 у Wayback Machine.]
- На Майдані у Києві загинув нововолинець, 23-річний Сергій Байдовський!! [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Волиняни попрощалися із загиблим Сергієм Байдовським ФОТО. ВІДЕО (33 фото)
- Небесна Сотня: Байдовський Сергій Романович