Сербулов Михайло Васильович
Миха́йло Васи́льович Сербу́лов (нар. 1866, Київ — пом. ?) — скрипаль і педагог, професор Празької консерваторії.
| Сербулов Михайло Васильович | |
|---|---|
| Народився |
1866 Київ, Російська імперія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | скрипаль, музичний педагог, композитор, диригент |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра і Льєзька королівська консерваторія |
| Заклад | Празька консерваторія і Російське музичне товариство |
| Батько | Сербулов Василь Іванович |
Життєпис ред.
Михайло Сербулов народився 1866 року в Києві в родині колезького радника, відомого київського викладача фізики і математики Василя Івановича Сербулова та його дружини Пелагеї Федорівни.[1]
Навчався в Імператорському університеті Святого Володимира і водночас Київському музичному училищі ІМРТ (гри на скрипці навчався у чеського скрипаля Отакара Шевчика).
З 1888 року — соліст квартету Михайла Сікарда у Києві (друга скрипка).
По закінченню університету навчався в Бельгії в консерваторії Люттіха (викладач по класу скрипки Сезар Томсон, викладач по класу композиції Жозеф Дюпон), яку закінчив із золотою медаллю.
Після закінчення консерваторії працював у Парижі, де був солістом симфонічних концертів Шарля Ламурьо.
Працював диригентом симфонічного оркестру в Лейпцигу, очолював Берлінський державний оркестр.[2]
Від 1895 року Сербулов був професором Празької консерваторії,[3] де вважався «найпершим із її прикрас».[4]
Наприкінці 1896 року Сербулов гастролював з величезним успіхом в Україні, зокрема в Кременчуці[5] та в Харкові.
Згодом вів клас скрипки в музичному училищі Кишинівського відділення ІРМТ.
1910—1913 — працював капельмейстером балетного оркестру імператорських театрів.
Згодом працював у Петербурзі (член дирекції ІРМТ), а з часом за сімейними обставинами переїхав в Катеринодар, де мав стати директором Катеринодарської консерваторії, проте революційні події 1917 року змусили його виїхати за кордон.[6]
Спочатку була еміграція в Стамбул.[7]
Згодом працював професором Льєзької та Празької консерваторії.
Учні ред.
Серед його учнів — Франтішек Ступка, відомий чеський скрипаль і диригент, професор Одеської консерваторії (з 1913), а згодом народний артист Чехословаччини (з 1968).
Примітки ред.
- ↑ Особняки Києва [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.] / Ольга Друг, Дмитро Малаков
- ↑ Суворовский проспект. Таврическая и Тверская улицы / Тамара Крашенинникова, Аркадий Векслер — Санкт-Петербург, 2017. (рос.)
- ↑ Dalibor: časopis pro všecky obory uměni hudebniho, Т. 17. — Mojmir Urbánek, 1895(чеськ.)
- ↑ Театр и музыка // Южный край. ― 1896. ― 14 декабря(рос.)
- ↑ Театр и музыка // Южный край. ― 1896. ― 16 декабря(рос.)
- ↑ Музыкально-общественные объединения и музыкальные учебные заведения Екатеринодара в конце XIX — первой четверти XX века: руководители, педагоги и дирижеры [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ The White Russians in Istanbul / Jak Deleon, Remzi Kitabevi Publications, 1995. — p. 69. (англ.)
Джерела ред.
- Сербулов Михайло / Іван Лисенко // Словник музикантів України. — К.: Рада, 2005. — С. 278.
- Щепакін Василь Михайлович. Музична культура Сходу і Півдня України другої половини XIX — початку ХХ століть: європейські виміри. Монографія. — Харків, 2017. — С. 218.
- Театр и музыка: (Михаил Васильевич Сербулов) // Южный край. ― Харьков, 1896. ― 14 декабря. (рос.)