Вікіпедія

Семисал Роман Володимирович

український актор

Роман Володимирович Семисал (нар. 24 серпня 1976, Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область) — український актор та режисер театру, актор кіно та дубляжу, поет.

Роман Семисал
Ім'я при народженніРоман Володимирович Семисал
Народився24 серпня 1976(1976-08-24) (48 років)
Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область
Національністьукраїнець
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактор та режисер театру
актор кіно та дубляжу
поет
ДружинаСвітлана Шекера
IMDbnm9457418
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

ред.

Народився 24 серпня 1976 року у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

З 1993—2009 роках працював у Театрі російської драми імені Лесі Українки у Києві. Найвідомішою виставою за його участі в цьому театрі стала камерна вистава «Іду за край», режисера Ольги Гаврилюк, про долю українського поета і дисидента Василя Стуса. Це була перша вистава з використанням української мови в цьому театрі. У цій виставі Семисал зіграв головну роль, крім того був співавтором сценічної композиції[1]. Прем'єра відбулася 2006 року, вистава отримала змішані відгуки, як позитивні[2] так і негативні. Колишній дисидент Василь Овсієнко назвав її «театральною карикатурою на Стуса», через невідповідність образу Стуса, виведеного у виставі, образу реального Стуса, а також неправильний показ порядків, що побутували в радянських в'язничних закладах. При цьому Овсієнко визнав низку достоїнств вистави з точки зору театрального мистецтва[3].

Роман Семисал записав аудіокнигу роман «Мальва Ланда» Юрія Винничука[4].

Від квітня 2009 року у Молодому театрі він грав у виставі «Стусове коло», що являє собою музично-літературне дійство режисера Сергія Проскурні, за участі сестер Тельнюк.[5][6] До того, у 2008 році, виставу було показано у Донецьку, Маріуполі, Слов'янську, Горлівці й Луганську[7].

У 2014 році Роман Семисал став режисером та виконавцем головної ролі у виставі «Рядовий Шевченко», в Молодому театрі, приуроченої до святкування 200-літнього ювілею Тараса Шевченка[8][9]. Того ж року, газетою «Дзеркало тижня» Романа Семисала включено до списку «Обличчя культурного року». А влітку 2014 року добровольцем вирушив на фронт російсько-української війни[10].

Особисте життя

ред.

Дружина — Світлана Шекера (нар. 1977), акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу.

Театральні ролі

ред.
  • «Молоді літа короля Людовіка XI» (1993)
  • «Любов студента» (1996)
  • «Ігри на задньому дворі» (1997)
  • «Вогонь бажань» (1999)
  • «Ревізор» (1999)
  • «Маскарадні забави» (2000)
  • «І все це було… і все це буде…» (2001)
  • «Неймовірний бал» (2001)
  • «Хто вбив Емілі Галотті?..» (2002)
  • «Сон в літню ніч» (2003)
  • «Іду за край» (2006) — Василь Стус
  • «Вередливе кохання Дроздоборода» — Дроздобород

Фільмографія

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2022 ф Снайпер. Білий ворон Комбриг
2021 с Виходьте без дзвінка-4 Богдан, головна роль
2020 с Виходьте без дзвінка-3 Богдан, головна роль
2019 ф Черкаси Командир
2019 с Виходьте без дзвінка-2 Богдан, головна роль
2019 с Доторкнутися до серця Коснувшись сердца Гліб
2018 с Виходьте без дзвінка Богдан, головна роль
2018 с Віддай мою мрію Отдай мою мечту епізодична роль
2017 ф Кіборги Олександр Трепак «Редут»
2017 с Капітанша Капитанша епізодична роль
2016 с Пес-2 Пёс-2 Юрій Буйнов
2016 с Вікно життя Подкидыши епізодична роль
2016 с Потрійний захист Тройная защита епізодична роль
2004 с Російські ліки Русское лекарство епізодична роль

Дублювання та озвучення

ред.

Сотні ролей українською та російською для студій «Так Треба Продакшн», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.

Озвучення реклами

ред.
  • «Blend-a-med»\"Oral-B"
  • «Тижневик 2000»
  • «Колекція Зіберта»
  • «VBET»

Цитати

ред.
  У мене таке відчуття, що Василь Стус і його творчість - це те коло, яке завжди присутнє, паралельно співіснує з тобою. Ти постійно до нього входиш, бо воно вабить тебе своєю таємницею, яку не можна розгадати впродовж років поглибленого читання його поезії. Ця поезія бездонна й неосяжна. Тому скільки разів повертаєшся до одних і тих же рядків, стільки разів розумієш, що ти їх ще не збагнув  

— Роман Семисал, 2009 рік[5]

Примітки

ред.
  1. ↑ Спектакль «Іду за край». 2009 г. ВІДЕО
  2. ↑ Анатомія зради. Театр російської драми ім. Лесі Українки презентував прем'єру «Іду за край»
  3. ↑ Іду за край. Театральна карикатура на Стуса
  4. ↑ Мальва Ланда. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2015-12-03 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б «Круг Стуса» в городах Украины
  6. ↑ Стусове коло на сайті Молодого театру. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2015-07-25 у Wayback Machine.]
  7. ↑ «Культпоходом» на Схід організатори проекту «Стусове коло» залишилися задоволені. У листопаді рок-оперу покажуть у Києві
  8. ↑ Борітеся — поборете… Как Шевченко поздравляли с юбилеем
  9. ↑ Рядовий Шевченко на сайті Молодого театру. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2014-04-12 у Wayback Machine.]
  10. ↑ «Дзеркало тижня» включило Романа Семисала у список «Обличчя культурного року»[недоступне посилання з листопадаа 2019]

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Семисал Роман Володимирович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семисал_Роман_Володимирович&oldid=43733369