Семисал Роман Володимирович
Роман Володимирович Семисал (нар. 24 серпня 1976, Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область) — український актор та режисер театру, актор кіно та дубляжу, поет.
| Роман Семисал | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Роман Володимирович Семисал | |||
| Народився | 24 серпня 1976 (48 років) Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор та режисер театру актор кіно та дубляжу поет | |||
| Дружина | Світлана Шекера | |||
| IMDb | nm9457418 | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
ред.Народився 24 серпня 1976 року у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
З 1993—2009 роках працював у Театрі російської драми імені Лесі Українки у Києві. Найвідомішою виставою за його участі в цьому театрі стала камерна вистава «Іду за край», режисера Ольги Гаврилюк, про долю українського поета і дисидента Василя Стуса. Це була перша вистава з використанням української мови в цьому театрі. У цій виставі Семисал зіграв головну роль, крім того був співавтором сценічної композиції[1]. Прем'єра відбулася 2006 року, вистава отримала змішані відгуки, як позитивні[2] так і негативні. Колишній дисидент Василь Овсієнко назвав її «театральною карикатурою на Стуса», через невідповідність образу Стуса, виведеного у виставі, образу реального Стуса, а також неправильний показ порядків, що побутували в радянських в'язничних закладах. При цьому Овсієнко визнав низку достоїнств вистави з точки зору театрального мистецтва[3].
Роман Семисал записав аудіокнигу роман «Мальва Ланда» Юрія Винничука[4].
Від квітня 2009 року у Молодому театрі він грав у виставі «Стусове коло», що являє собою музично-літературне дійство режисера Сергія Проскурні, за участі сестер Тельнюк.[5][6] До того, у 2008 році, виставу було показано у Донецьку, Маріуполі, Слов'янську, Горлівці й Луганську[7].
У 2014 році Роман Семисал став режисером та виконавцем головної ролі у виставі «Рядовий Шевченко», в Молодому театрі, приуроченої до святкування 200-літнього ювілею Тараса Шевченка[8][9]. Того ж року, газетою «Дзеркало тижня» Романа Семисала включено до списку «Обличчя культурного року». А влітку 2014 року добровольцем вирушив на фронт російсько-української війни[10].
Особисте життя
ред.Дружина — Світлана Шекера (нар. 1977), акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу.
Театральні ролі
ред.- «Молоді літа короля Людовіка XI» (1993)
- «Любов студента» (1996)
- «Ігри на задньому дворі» (1997)
- «Вогонь бажань» (1999)
- «Ревізор» (1999)
- «Маскарадні забави» (2000)
- «І все це було… і все це буде…» (2001)
- «Неймовірний бал» (2001)
- «Хто вбив Емілі Галотті?..» (2002)
- «Сон в літню ніч» (2003)
- «Іду за край» (2006) — Василь Стус
- «Вередливе кохання Дроздоборода» — Дроздобород
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2022 | ф | Снайпер. Білий ворон | Комбриг | |
| 2021 | с | Виходьте без дзвінка-4 | Богдан, головна роль | |
| 2020 | с | Виходьте без дзвінка-3 | Богдан, головна роль | |
| 2019 | ф | Черкаси | Командир | |
| 2019 | с | Виходьте без дзвінка-2 | Богдан, головна роль | |
| 2019 | с | Доторкнутися до серця | Коснувшись сердца | Гліб |
| 2018 | с | Виходьте без дзвінка | Богдан, головна роль | |
| 2018 | с | Віддай мою мрію | Отдай мою мечту | епізодична роль |
| 2017 | ф | Кіборги | Олександр Трепак «Редут» | |
| 2017 | с | Капітанша | Капитанша | епізодична роль |
| 2016 | с | Пес-2 | Пёс-2 | Юрій Буйнов |
| 2016 | с | Вікно життя | Подкидыши | епізодична роль |
| 2016 | с | Потрійний захист | Тройная защита | епізодична роль |
| 2004 | с | Російські ліки | Русское лекарство | епізодична роль |
Дублювання та озвучення
ред.У цій статті бракує інформації про {{{2}}}. |
Сотні ролей українською та російською для студій «Так Треба Продакшн», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.
Озвучення реклами
ред.- «Blend-a-med»\"Oral-B"
- «Тижневик 2000»
- «Колекція Зіберта»
- «VBET»
Цитати
ред.
|
У мене таке відчуття, що Василь Стус і його творчість - це те коло, яке завжди присутнє, паралельно співіснує з тобою. Ти постійно до нього входиш, бо воно вабить тебе своєю таємницею, яку не можна розгадати впродовж років поглибленого читання його поезії. Ця поезія бездонна й неосяжна. Тому скільки разів повертаєшся до одних і тих же рядків, стільки разів розумієш, що ти їх ще не збагнув | 
|
— Роман Семисал, 2009 рік[5] | ||
Примітки
ред.- ↑ Спектакль «Іду за край». 2009 г. ВІДЕО
- ↑ Анатомія зради. Театр російської драми ім. Лесі Українки презентував прем'єру «Іду за край»
- ↑ Іду за край. Театральна карикатура на Стуса
- ↑ Мальва Ланда. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2015-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ а б «Круг Стуса» в городах Украины
- ↑ Стусове коло на сайті Молодого театру. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2015-07-25 у Wayback Machine.]
- ↑ «Культпоходом» на Схід організатори проекту «Стусове коло» залишилися задоволені. У листопаді рок-оперу покажуть у Києві
- ↑ Борітеся — поборете… Как Шевченко поздравляли с юбилеем
- ↑ Рядовий Шевченко на сайті Молодого театру. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2014-04-12 у Wayback Machine.]
- ↑ «Дзеркало тижня» включило Романа Семисала у список «Обличчя культурного року»[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Посилання
ред.