Відкрити головне меню

Семенівська волость (Бердичівський повіт)

Семенівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у селі Семенівка.

Семенівська волость
Центр Семенівка
Площа 14 647 (1886)
Населення 5704 осіб (1886)
Густота 35.7 осіб / км²
Наступники Бистрицька волость, Пузирецька волость

Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5704 осіб (2819 чоловічої статі та 2885 — жіночої), 478 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 4290 3348
Приватної власності 10019 5163
Іншої власності 338 215
Загалом 14647 8726

Основні поселення волості:

  • Семенівка — колишнє власницьке село при річці Жабокрич за 4 версти від повітового міста, 682 особи, 68 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин. За 3 версти — залізнична станція Бердичів.
  • Великі Низгірці — колишнє власницьке село і слобода євреїв-землевласників, 832 особи (євреїв — 320), 73 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих будинки, водяний млин і шкіряний завод.
  • Гришківці — колишнє власницьке село при струмкові Марута, 315 осіб, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
  • Жидівці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 273 особи, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
  • Іванківці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 790 осіб, 79 дворів, постоялий будинок, школа, постоялий будинок, кузня і вітряний млин.
  • П'ятигірка — колишнє власницьке село, 464 особи, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.
  • Хажин — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 419 осіб, 65 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, кузня та 2 водяних млини.

Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, поселення відійшли до складу Бистрицької (Велика П'ятигірка, Гришківці, Жидівці, Хажин) та Пузирецької (Великі Низгірці, Іванківці, Семенівка) волостей.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати