Селеннях
| Селеннях | |
|---|---|
 | |
| 67°50′40″ пн. ш. 144°54′51″ сх. д. / 67.84472222002777642° пн. ш. 144.91416667002775398° сх. д. | |
| Витік |
Хребет Черського, злиття річок Харги-Салаа та Нямнях (витік річки Харги-Салаа — схили гори 994 м)[1][2] |
| • координати |
69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д. / 69.47778° пн. ш. 137.67611° сх. д. (69°33′03″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д. / 69.55083° пн. ш. 136.98861° сх. д.) |
| • висота, м | 420 м (720 м)[1] |
| Гирло | Індигірка, нижче на 25 км від села Куберганя (755 км від гирла Індигірки)[1][3] |
| • координати | 67°50′44″ пн. ш. 144°54′35″ сх. д. / 67.845722° пн. ш. 144.909833° сх. д. |
| • висота, м | 29 м[1] |
| Похил, м/км | 0,53 м/км (0,85 м/км) |
| Басейн | Індигірка → Східно-Сибірське море |
| Країни: |
 Росія Республіка Саха |
| Прирічкові країни: |
Росія Республіка Саха |
| Регіон | Саха |
| Довжина | 796 км[4] |
| Площа басейну: | 30800 км²[4] |
| Середньорічний стік | 180 м³/с (у гирлі) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Селеннях (якут. Силээннээх өрүс) — річка на Далекому Сході Росії, в північно-східній частині Сибіру, протікає по території Усть-Янського та Абийського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Індигірки. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.
Географія ред.
Річка бере свій початок в північно-західній околиці хребта Черського, при злитті двох річок: правої — Харги-Салаа та лівої — Нямнях на висоті 420 м над рівнем моря (69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д. / 69.47778° пн. ш. 137.67611° сх. д.). Сам витік річки Харги-Салаа знаходиться на північно-східних схилах вершини 994 м, на висоті ~720 м над рівнем моря (69°33′03″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д. / 69.55083° пн. ш. 136.98861° сх. д.). У верхній своїй частині річка Селеннях тече в південно-східному напрямку, гірською місцевістю, по Мома-Селенняхській рифтовій западині (між Іргічинським і Селенняхським хребтами — на північному сході та хребтами Буркат і Хадаранья — на південному заході)[5], у нижній частині — тече у східному — північно-східному напрямку, заболоченою територією Абийської низовини, у сильно звивистому руслі з численними рукавами та невеликими островами. Впадає у річку Індигірку з лівого берега (нижче за течією, на 25 км від села Куберганя), за 755 км від її гирла.
Довжина річки — 796 км (від витоку річки Харги-Салаа — 845 км), площа басейну — 30800 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 180 м³/с. Середній похил становить — 0,85 м/км[6]. У верхній, гірській частині похил становить близько 1,4 м/км і швидкість течії 1,2-1,5 м/с. У нижній, рівнинній частині похил русла — близько 0,35 м/км, а швидкість течії — 1-0,7 м/с, при цьому ширина русла тут доходить до 300–500 м, а глибина — до 2-2,5 м. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — середині червня. Взимку у верхній течії перемерзає, на багатьох ділянках утворюються полої. У басейні річки, в переважній більшості в середній та нижній течії, близько 3,5 тис. озер загальною площею 537 км². Найбільші із них: Кюрюнке (30,2 км²), Бургайбит 1-ше (25,5 км²), Алисар (12,8 км²), Хачир (11 км²), Танг (8,5 км²).
Притоки ред.
Річка Селеннях приймає більше сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною 50 км і більше — 19 (від витоку до гирла):[4][7]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Селеннях, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Чубукулаах | 89 | 839 | 664 | |
| Улахан-Салаа | 60 | 611 | ||
| Тирехтеех | 50 | 1 100 | 580 | |
| Чиибагалаах | 66 | 484 | ||
| Томмот | 98 | 3 530 | 279 | |
| Єленнеех | 77 | 274 | ||
| праві притоки | ||||
| Харги-Салаа | 49 | 796 | ||
| Чамет | 99 | 1 010 | 739 | |
| Кюрбе-Юрех | 52 | 557 | ||
| Ойосордоох | 84 | 1 040 | 385 | |
| Кира | 57 | 357 | ||
| Суордаах | 67 | 336 | ||
| Берелеех | 154 | 3 950 | 302 | |
| Сорочкалаах | 51 | 246 | ||
| Сисиктеех | 53 | 218 | ||
| Великий Сисиктеех 2-й | 61 | 213 | ||
| Нікандья | 80 | 359 | 201 | |
| Буор-Юрех | 116 | 278 | 175 | |
| Чалкін | 59 | 167 | ||
| Міжрічна | 69 | 117 | ||
Населенні пункти ред.
Береги річки малозаселені. На ній розташовані кілька населених пунктів і будиночки для тимчасового (сезонного) проживання, переважно мисливців. Більшість, нечисельних населених пунктів — нежилі, (від витоку до гирла): Іридях (нежиле), Отто-Балаган (нежиле), Сайилик (Селеннях, 670 осіб — 2015 року), Бур-Хайбит (нежиле), Суордаах (нежиле).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Річка Селеннях на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
- ↑ Аркуш карти R-53-XXIII,XXIV ост.п. 83-й км. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1989 р. (рос.), квадрат: 76х20
- ↑ Аркуш карти Q-55-I,II Селеннях. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1989 р. (рос.), квадрат: 12х28
- ↑ а б в Річка Селеннях / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Хребти Іргічинський, Селенняхський, Буркат та Хадаранья входять до складу хребта Черського.
- ↑ Від витоку річки Харги-Салаа.
- ↑ Валидатор водных объектов: Селеннях. [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2015-05-26 (рос.)
Посилання ред.
- Річка Селеннях // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Селеннях / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Річка Селеннях [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.] / Географічна енциклопедія (рос.)
- Фізична географія Росії. Ч.2: Рельєф та геологічна будова — С. 176–177 [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)