Кенаса (Севастополь)

	Ця стаття є частиною серії статей про народ; Караїми
	Громади В Україні · У Литві · Караїми у Світі
	Караїмізм Гахам · Газзан · Кенаса
	Мова Галицький діалект · Тракайський діалект · Алфавіт
	Місця Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі
	Суспільство Народне вбрання · Преса · Навчальні заклади; Національні з'їзди · Караїмське питання; Прапор караїмів · Духовне правління; Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники
	Цей шаблон: переглянути; обговорити; редагувати;

Кенаса
Кенаса
	44°36′30″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 44.60856100002777680° пн. ш. 33.52143300002777693° сх. д.Координати: 44°36′30″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 44.60856100002777680° пн. ш. 33.52143300002777693° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна, Севастополь
Конфесія	караїмізм
Тип	споруда і кенаса
Стиль	неоренесанс і класицизм
Архітектор	Вейзен Олександр Михайлович
Адреса	Велика Морська вулиця, 11
	Кенаса Кенаса (Автономна Республіка Крим)
	Медіафайли у Вікісховищі

Севастопольська кенаса — культова споруда караїмів, пам'ятка архітектури кінця XIX — початку XX століття а в Севастополі.

Історія створення ред.

У другій половині XIX ст. караїмський молитовний будинок розміщувався в найманому приміщенні. 1884 року караїмське товариство придбало місце на вулиці Великій Морській для будівництва кенаси. Проект будівлі затвердили 1896 року, але через відсутність коштів будівництво затяглося.

Кенаса була побудована через збільшення чисельності караїмської громади в 1896-1908 роках на вулиці Великій Морській, поруч зі старим будинком кенаси, спорудженим в 1891-1896 роках. Севастопольська караїмська громада становила 1897 року 446 осіб. Церемонію освячення було проведено 14 травня 1908 року^[1] . Фасад будівлі був пишно оздоблений. Кенаса використовуввалася з культовою метою до початку 1930-х років.

Сучасний етап ред.

У лютому 1931 року кенасу закрили, потім у ній розмістився спортивний зал товариства «Спартак». Під час Другої світової війни будівля істотно постраждала: було зруйновано дах і боковий фасад. 1953 року за проектом архітектора А. В. Бобкова, будівлю (вул. Велика Морська, д.24) було відновлено, а головний вхід з північного боку був перенесений на південний, до початкових номерів вулиці^[2]. Зараз будівля використовується різними організаціями й приватними підприємствами.

Служителі кенаси ред.

Тобія Леві Бобович (1879—1956) — газзан в Севастополі в 1910—1930 рр..
Шемарія Езрович Ерінчек — шамаш (1917 р.).
Ісаак Веніамінович Бейм — габбай (1917 р.).

Примітки ред.

↑ Свято в Севастополі з нагоди 100-річчя освячення кенаса. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2011.
↑ Про долю караїмські кенаси в Криму (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 4 липня 2011.

[1] Свято в Севастополі з нагоди 100-річчя освячення кенаса. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2011.

[2] Про долю караїмські кенаси в Криму (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 4 липня 2011.

[1]

[2]