Відкрити головне меню

Себастьян Маховський гербу Абданк[1] (пол. Sebastian Machowski; бл. 1600 — 1672) — польський шляхтич, військовик Речі Посполитої, полковник. 1648 року згаданий у Чернігівському воєводстві. Кум гетьмана Павла Тетері. Безпосередній винуватець смерті гетьмана Івана Виговського.

ЖиттєписРедагувати

Був пов'язаний з Яремою Вишневецьким. У 1644 році брав участь в «наїзді» на Ромни. У 1648 році — урядник в Лубнах. Правдоподібно, мав «угодову» позицію стосовно козаків-повстанців, брав участь в перемовинах з ними. У 1651 році був відправлений до митрополита С. Косова, щоб той переконав козаків не воювати.

У 1652 році: став ротмістром козацької корогви, був висланий на Чернігівщину, де здобув та спалив містечко Липовець; брав участь у битві під Батогом, звідки зміг вибратись до Польщі. На початку задніпровської виправи 1663 року король Ян ІІ Казімеж залишив у селі Чорногородка загін із 600 вояків, яких він очолював.

З деякими іншими польськими воєначальниками (Стефан Чарнецький та ін.) жорстоко придушував народні виступи.

26 лютого 1664 попереджав у листі П. Тетерю про необхідність остерігатись І. Виговського.[2] Поблизу Білої Церкви вояки Тетері та С. Маховського 11 березня 1664 розбили загін прихильника Івана Брюховецького полковника Степана Сулименка. Після допитів Сулименка, наявних листів до Виговського взнан про змову проти поляків і Тетері, нитки якої сходилися в руках Виговського.[3]

Після початку повстання проти П. Тетері разом з ним безуспішно облягав містечко Лисянка.

17 березня під Лисянкою арештував І. Виговського. Безпосередній винуватець смерті гетьмана Івана Виговського: за його наказом після виявлення переписки Виговського з Юрієм Хмельницьким та Іваном Сулимою[4] як стверджують одні джерела — за рішенням війського трибуналу,[5] чи без суду та слідства — інші,[6] незважаючи на сенаторський статус як київський воєвода 26 березня 1664 останній був розстріляний. Король Ян ІІ затвердив вирок, незважаючи на обурення опозиції.[7]

Наприкінці 1666 року командував 6-тисячною дивізією, розміщення якої на Брацлавщині вирішив не допустити гетьман Петро Дорошенко та яку 9 грудня в бою під Браїловом було ним розгромлено.[8]

У 1665—66 роках був «старим вдівцем». Мав доньку Констанцію.

ПриміткиРедагувати

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi… S. 196/
  2. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 233. ISBN 5-203-01639-9
  3. Павло Іванович Моржковський-Тетеря (1620(1622)-1671)
  4. Jan Wyhowski, info i okolicznosci smierci (пол.)
  5. Хронологія подій на українських земля 1660—1683 рр. Архів оригіналу за 29 квітень 2015. Процитовано 15 травень 2015. 
  6. ВИГОВСЬКИЙ Іван Остапович
  7. W. Majewski. Machowski Sebastian… — S. 638.
  8. Валерій Степанков. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 299. — ISBN 5-203-01639-9

ДжерелаРедагувати