Свінціцький Віталій Казимирович
Віта́лій Казими́рович Свінці́цький (11 вересня 1977[3], Ваніно — 25 січня 2023[2], Україна) — український військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
| Свінціцький Віталій Казимирович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 11 вересня 1977 Ваніно, Хабаровський край, Росія[1] | |
| Смерть | 25 січня 2023 (45 років) (загибель у бою) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015, 2022—2023 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | АТО, Російське вторгнення в Україну[2] | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Біографія
ред.Народився в місті Ваніно Хабаровського краю (Росія) в сім'ї військовика. У 1991 році закінчив 62-гу львівську школу. Вищу освіту здобув на санітарно-технологічному факультеті Львівської академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького, який закінчив у 2000 році.
З 2006 по 2009 був членом ВО «Свобода», у 2010 вийшов зі складу партії, бо зрозумів, що не поділяє її шлях і принципи дії[1].
У 2014 році Віталій Свінціцький добровольцем вирушив на Схід. Там захищав Україну у складі 80 окремої Десантно-штурмової бригади.
У 2015 році після повернення до цивільного життя продовжив громадську та волонтерську діяльність: заснував соціальний тренажерний зал для ветеранів АТО та був одним із співорганізаторів «Фестивалю спорту» та щорічного фестивалю «Active Army Fest»[4].
У 2015 обрався у Львівську міську раду 7-го скликання від партії «Громадський рух „Народний контроль“» у 63-му мажоритарному окрузі (мікрорайон Рясне-2)[5].
Заснував ГО «Союз ветеранів десанту», був керівником ГО «Громадянське суспільство і влада», а також президентом ФК «Барилів». Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ Віталій повернувся до 80 бригади. Попри важке поранення, після нетривалого лікування повернувся на фронт. Президент України нагородив чоловіка орденом «За мужність» III ступеня.
Мав доньку Божену.
Загинув під час виконання бойового завдання. Прощання з вояком відбулося 29 січня у Львівській катедрі. Похорон відбувся 30 січня, похований на Личаківському кладовищі[6].
Примітки
ред.- ↑ а б Віталій Свінціцький — про сміттєпереробний завод у Львові, війну на сході та про те, чому Рясне — найдепресивніший район міста.
- ↑ а б На фронті загинув Віталій Свінціцький – ексдепутат Львівської міськради, учасник АТО. Еспресо.
- ↑ Свінціцький Віталій Казимирович.
- ↑ У Львові попрощаються з ексдепутатом міськради та військовим Віталієм Свінціцьким.
- ↑ Свінціцький Віталій Казимирович. Чесно.
- ↑ У Львові попрощаються із ексдепутатом міської ради та військовим Віталієм Свінціцьким.