Відкрити головне меню
Еспресо, сервірування в кав'ярні
Еспресо, процес приготування

Еспре́со (італ. espresso — «вичавлений», «спресований») — метод приготування кави шляхом пропускання гарячої води (85-97°) під тиском 9 бар через попередньо затеппінговану таблетку свіжозмелених кавових зерен та однойменний міцний концентрований кавовий напій, зовні вкритий густою пінкою, що називається крема[1].

Еспресо є основою ряду кавових напоїв, які готуються на сучасних еспресо-машинах: американо, лате, капучино тощо.

Виникнення технології приготування еспресо пов'язують з винайденням на початку ХХ ст. в Мілані перших кавових машин, які готували порційну каву. Моделі Беццара та Павоні мали один суттєвий недолік: прямий паровий тиск спалював кавові масла, що не найкраще впливало на смакові якості напою. Лише з появою технології подачі гарячої води під тиском в 1947 році, з'являється можливість готувати еспресо в його класичному вигляді[2].

Спосіб приготуванняРедагувати

Процес приготування еспресо називається екстракцією та передбачає вивільнення під впливом поданої під тиском гарячої води твердих розчинних та нерозчинних речовин, а також летких ароматичних сполук. Перші формують щільність, смак та міцність отриманого напою, а другі в свою чергу надають йому характерний аромат[1].

Насправді відсутні якісь узагальнені стандарти приготування еспресо. Проте в широкому сенсі діапазон змінних при приготуванні еспресо коливається в рамках наступних значень:

  • Температура води: 85-96°
  • Тиск екстракції: 8-9 бар
  • Пропорції: 6,5-20 г змеленої кави на 21-42 мл. води
  • Час екстракції: 20-34 с.

Важливим моментом приготування смачного еспресо є правильний темпінг кавової каблетки, яка формується в портофільтрі. Завдання бариста полягає в тому, щоб затемпінгована кавова таблетка чинила спротив потоку води, яка подається до групи еспресо-машини. Відповідно якість темпінгу буде безпосередньо впливати на якість напою: поверхня таблетки з нерівностями призведе до неповної екстракції порції кави. Помилково вважають, що в таких ситуаціях частина кави в таблетці переекстрагується, а частина навпаки недовариться[1]. Справа в тому, що при потраплянні до портофільтра, вода рухається в напрямку найменшого спротиву. Таким чином, екстрагується лише частина кави з таблетки і концентрація розчинних та нерозчинних речовин в такому напої буде в рази нижче.

Інші різновиди еспресоРедагувати

  • Еспресо лунго (espresso lungo, італ. lungo — «довгий», «подовжений»), та кава по-американськи (caffe americano). При цьому не варто плутати дані напої. Якщо американо — це звичайне еспресо, розбавлене до об'єму 75—95 мл, що подається у великих чашках, об'ємом близько 150 мл, то лунго — це напій на основі еспресо, який готується за рахунок збільшення середнього часу екстракції кавової таблетки в еспресо-машині. Попри свою схожість американо та лунго відрізняються як консистенцією, так і смаковими якостями. Американо має більш м'який смак, в той час, як лунго має більш гіркуватий присмак і значно більшу концентрацію кофеїну.
  • Еспресо допіо (espresso doppio) — це подвійне еспресо (doppio — «подвійний»). Для приготування еспресо використовується вдвічі більше меленої кави. Об'єм готового напою такий же, як і в лунго, але сам він набагато міцніший.
  • Еспресо мак'ято (espresso macchiato) — це еспресо, поверхня якого підфарбована 1 столовою ложкою збитого молока. Італійською «макіато» означає плямистий.
  • Еспресо кон-пана (espresso con panna, у перекладі — «з вершками»), або еспресо таца д'оро (espresso tazza d'oro — «золота чаша») — це еспресо зі збитими вершками.
  • Еспресо романо (espresso romano, тобто «по-римському») — звичайне еспресо зі шматочком цедри лимону.
  • Еспресо корето (espresso coretto, у перекладі — «приправлений») — еспресо, до якого додають лікер або горілку, грапу.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ростовський В. С., Шамян С. М. Барна справа. — Київ : Центр учбової літератури, 2009. — 398 с. — ISBN 978-966-364-878-1.
  • Фурта О. Библия кофе: от ростка до чашки. — Москва : Эксмо, 2009. — 287 с. — ISBN 978-5-699-30489-9.
  1. а б в Рао, Скотт (2014). Пособие баристы (Російська). Москва: Студия Артемия Лебедева. с. 9, 15–16, 19–22. 
  2. Шомер, Девид С. (2007). Кофе Эспрессо. Руководство для профессионалов (Російська). Москва: Гурмэ Стайл. с. 3.