Андрій Критський
Андрі́й Кри́тський (грец. Ανδρέας Κρήτης; бл. 680—712/726/740) — архієпископ міста Гортіна на грецькому острові Крит, родом із Сирії, творець християнських гімнів і богослов часів Візантії, християнський святий.
| Андрій Критський | |
|---|---|
| грец. Ανδρέας Κρήτης | |
.jpg) фреска XVII ст. | |
| Основні відомості | |
| Народження |
660[1] Дамаск, Праведний халіфат[1] |
| Країна: |
 Візантійська імперія |
| Конфесія: | Константинопольська православна церква |
| Смерть: | 4 липня 740[1] |
| Мітіліні | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | клірик, поет, письменник |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | монах, архієпископ, святий |
| Значні роботи: |
Список
|
 Андрій Критський у Вікісховищі | |
ЖиттєписРедагувати
Андрій Критський народився в Дамаску в християнській родині. Згідно з його житієм, він був німим від народження до семирічного віку, коли дивним чином зцілився, прийнявши причастя. З цього часу він починає вивчати Святе Письмо і богословські науки. У віці 14 років Андрій вступив до монастиря преподобного Сави Освяченого біля Єрусалима, де швидко заслужив повагу, ведучи суворе чернече життя. Андрій Критський пізніше був призначений архідияконом і спеціальним посланником патріарха Єрусалимського на VI Вселенському соборі. На соборі Андрій успішно протистояв єретичним вченням, виявляючи не тільки всебічну освіченість і глибоке знання догматів Церкви, а й високий дух благочестя. Незабаром після собору він був відкликаний з Єрусалиму в Константинополь і поставлений архідияконом при церкві Святої Софії.
Під час правління імператора Юстиніана II Андрій був висвячений в архієпископа міста Гортіни на Криті. Тут він розкривається як проповідник і поет. Проповіді Андрія Критського відрізняються високим стилем і гармонійної фразою, що дозволяє говорити про нього як про одного з видатних церковних ораторів Візантійської епохи.
Чотирнадцятилітнім він віддалився до Єрусалиму, де й прийняв постриження в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, — усі дивувалися з його чесноти й розуму.
У 680 році містоблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Теодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Міста на IV Вселенському Соборі.
За правління імператора Юстиніана II (685-695) святого Андрія було рукопокладено на архієпископа міста Гортіни на острові Крит. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх-богослов, вчитель і творець християнських гімнів.
Помер у м. Ересос на острові Лесбос.
ВшануванняРедагувати
- Пам'ять — (4) 17 липня (Св. Андрея, архієпископа Критського. Преподобної Марти, матері св. Симеона Дивногорця. Блаженого священомучуника Павла (Гойдича))
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 94. — ISBN 978-2-221-06888-5
ДжерелаРедагувати
- Рубрика Покуття. Календар і життя святих.[недоступне посилання з липня 2019] (дозвіл отримано 9.01.2008)
ПосиланняРедагувати
- Великий Покаянний Канон св. Андрія Критського
- Життя святого Андрія [Архівовано 2 листопада 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Канон св. Андрія Критського — о. Анджей Кужьма (пол.)
- Великий Покаянний Канон св. Андрія Критського, 1-ї седмиці Чотиридесятниці — українською
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |