Свита Його Імператорської Величності

свита Імператорської Величності

Свита Його (Її) Імператорської Величності, або Свита, або Й. І. В. Свита — в Російській імперії у XVIII-початку XX століття — група військових для особливих доручень, що перебувала при імператорі (імператриці).

Олександр II зі свитою, 1869 рік
Піратський К. К. Форма одягу Флігель-ад'ютантів Його Імператорської Величності. 1855 рік.
Свита Його Імператорської Величності, контр-адмірал, Великий князь Кирило Володимирович

ІсторіяРедагувати

Ще до заснування імперії в Московському царстві при царі перебували військові, що користувалися його особливою довірою.

На початку XIX століття засновується Свита Його (Її) Імператорської Величності. Із 1843 року входила до складу Імператорської Головної квартири. Свита складалася з осіб, що мали найвищі наступні звання.

  • Особи, що перебуває при особі Його Імператорської Величності генералів (звання введено за царювання імператора Олександра I).
  • Його (Її) Імператорської Величності генерал-ад'ютантів (чин введений царем Петром I у 1711 році[1], надалі трансформувався у світське звання).
  • Свити Його Імператорської Величності генерал-майорів і контр-адміралів (звання введені імператором Миколою I відповідно в 1827 і в 1835 роках).
  • Його (Її) Імператорської Величності флігель-ад'ютантів (звання введено імператрицею Катериною II у 1775 році).

Крім того, в Свиту з 1797 по 1801 рік входили бригад-майори Його Величності[2]. Це звання було засновано 7 січня 1797 року найвищим наказом Павла I[3].

За всю історію свити лише одному генерал-ад'ютанту — П. Ф. Уварову — було найвищим указом надано звання старшого генерал-ад'ютанта[4].

Спочатку деякі особи, що входили в Свиту, несли чергування при Дворі та виконували особливі доручення імператора (імператриці). Із кінця XVIII століття перебування в Свиті остаточно перестало бути пов'язаним з обов'язковим виконанням ад'ютантських обов'язків, світські звання стали почесними[5]. У XVIII столітті світські чини (спочатку відповідали посадовим обов'язкам) були виключені з Табеля про ранги.

До 1914 року в свиті Й. І. В. числилися:

В їх обов'язки входило виконання особливих доручень імператора (наприклад, розслідування заворушень), супровід іноземних монархів і делегацій, чергування при імператорі. У середині XIX століття на кожного світського офіцера припадало в середньому одне чергування в два місяціі. Світське звання давало ряд привілеїв: право вільного проходу в імператорський палац, право подачі рапортів на ім'я імператора тощо.

Звання генерал-ад'ютантів, генералів Свити і флігель-ад'ютантів були скасовані наказом по військовому відомству від 21 березня 1917 року[6]. Відомостей про видання нормативно-правового акта про скасування звання контр-адмірала Свити немає.

Свиту Його Імператорської Величності не слід плутати з Свитою Його Імператорської Величності за квартирмейстерською частиною, що існувала з 1796 по 1843 рік і була важливим органом в системі військового управління російської армії.[7]

ПриміткиРедагувати

  1. Пётр I. Августа 3. — Указ о производстве ряда лиц в высшие военные чины // Письма и бумаги императора Петра Великого / Ред. коллегия: Б. Б. Кафенгауз, А. И. Андреев, Л. А. Никифоров. — М. : Наука, 1964. — Т. 11, вып. 2 (июль — декабрь 1711 года). — С. 74.
  2. Милорадович Г. А. Царствование императора Павла I. Бригад-майоры Его Величества // Список лиц свиты их величеств с царствования императора Петра I по 1886 г. По старшинству дня назначения. Генерал-адъютанты, свиты генерал-майоры, флигель-адъютанты, состоящие при особах, и бригад-майоры. — Киев : Типография С.В. Кульженко, 1886. — С. 166—167.
  3. Милорадович Г. А. Высочайший приказ 7 января 1797 г. // Список лиц свиты их величеств с царствования императора Петра I по 1886 г. По старшинству дня назначения. Генерал-адъютанты, свиты генерал-майоры, флигель-адъютанты, состоящие при особах, и бригад-майоры. — Киев : Типография С.В. Кульженко, 1886. — С. 171.
  4. Александр I. О состоянии всем генерал-адъютантам и флигель-адъютантам в команде старшего генерал-адъютанта // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXX, 1808—1809, № 23167 (20 вересня). — С. 447—448.
  5. Шепелёв Л. Е. Свитские звания и мундиры // Титулы, мундиры и ордена Российской империи. — М. : Центрполиграф, 2005. — С. 144—149. — 5000 прим. — ISBN 5-9524-10146-4.
  6. Шепелёв Л. Е. Титулы, мундиры и ордена Российской империи. — М. : Центрполиграф, 2005.
  7. Назарян Е. А. «Проводили войска с расторопностью и неустрашимостью…». Квартирмейстерская часть в 1812 году. // Военно-исторический журнал. — 2019. — № 5. — С.69—72.

ЛітератураРедагувати