Свинцево-цинкова промисловість

Свинце́во-ци́нкова промисло́вість (рос. свинцово-цинковая промышленность, англ. zinc-lead industry; нім. Blei-Zink-lndustrie) — галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують поліметалічні свинцево-цинкові руди та виробляють свинець і цинк.

З історії

Ґеорґіус Аґрікола у своїй роботі De Re Metallica (1556 рік) так описує виплавлення свинцю:

У Вестфалії викладають десять возів вугілля на схилі гори, до якої примикає рівнина, і, зробивши верхівку купи вугілля плоскою, накидають на неї солому у вигляді шару товщиною 3 або 4 пальця. Зверху кладуть стільки чистої свинцевої руди, скільки може витримати купа. Потім вугілля підпалюють. Вітер роздмухує вогонь і руда плавиться. Свинець капає, стікає на рівнину та утворює широкі тонкі пластинки. У запасі тримають кілька сотень фунтів свинцевої руди і, якщо справа йде як слід, підкидають її на купу. Широкі пластинки свинцю виявляються нечистими, тому їх кладуть на сухі дрова, укладені на свіжозрубані дрова, які, у свою чергу, лежать на великому тиглі. Дрова підпалюють і переплавляють свинець.

Свинець станом на початок ХХІ ст

У світі С.-ц.п. розвинена в Австралії, Іспанії, Канаді, Марокко, Мексиці, Перу, США, ФРН, Швеції та Японії. В Україні галузь представлена костянтинівським заводом «Укрцинк». Потреби України у цих металах у найближчій перспективі першої третини ХХІ ст. становитимуть: цинку до 66 тис. т, а свинцю до 14 тис. т.

На початку ХХІ ст. (табл. 1) найбільш активним гравцем на світовому ринку свинцю є Китай, який з 2003 року став світовим лідером по виробництву рафінованого свинцю, і за даними австралійської дослідницької компанії AME Mineral Economics, збереже своє лідерство до 2010 року. Попит Китаю і інших країн Азії на свинець буде і далі рости, що, г.ч. обумовлено швидким зростанням автомобілебудування і виробництвом автомобільних акумуляторів, і до 2010 року його частка в загальносвітовій потребі свинцю становитиме 21 %. У той же час частка країн Західної Європи і США в загальносвітовому споживанні свинцю скоротиться з 56 % в 1996 році до 42 % в 2010 році. Тривають пошуки замінника свинцю, розробляються і використовуються різні сплави: нікель-марганцеві, срібно-цинкові, залізо-нікелеві і інші, але вони поступаються традиційному свинцю і глобальне виробництво в акумуляторній галузі продовжуватиме використовувати свинець.

Динаміка виробництва свинцю на початку ХХІ ст. (тис. тонн)

Країна	Видобуток руди (розрахунок на метал)		Виробництво металу		Рафінований метал
	2001	2003	2001	2003	2001	2003
Європа	326	210	1889	1575	2066	2018
Австрія	—	—	22	21	59	67
Бельгія	—	—	100	70	40	35
Чехія	—	—	30	26	80	81
Франція	—	—	230	101	265	240
Німеччина	—	—	375	352	403	392
Італія	4	5	222	199	284	290
Польща	53	42	66	60	59	47
Російська Федерація	14	20	58	65	94	98
Іспанія	36	2	122	110	231	223
Україна	—	—	12	10	—	—
Африка	150	112	125	148	123	159
Півд. Африка	51	40	55	68	59	83
Америка	1080	1048	2072	2020	2194	2004
Бразилія	9	11	47	35	112	112
Канада	154	82	231	222	55	52
Мексика	136	152	236	241	253	262
США	463	464	1376	1338	1695	1488
Азія	728	766	2185	2597	2059	2498
Китай	599	618	1172	1633	700	1050
Індія	32	47	63	82	127	138
Індонезія	—	—	18	18	48	75
Іран	18	17	44	54	70	72
Японія	5	6	302	296	284	247
Корейська республіка	1	—	211	226	314	342
Малайзія	—	—	38	45	82	90
Тайвань, Китай	—	—	62	60	167	142
Таїланд	—	13	30	45	82	129
Туреччина	18	13	8	6	45	57
Океанія	714	654	280	312	45	42
Австралія	714	654	271	304	41	38
Загалом по світу	2998	2789	6550	6652	6487	6720
Західний світ	2243	2027	4935	4716	5454	5351

Цинк станом на початок ХХІ ст

Структура видобутку цинку в світі в останні десятиріччя зазнає істотних змін (табл. 2). Збільшується частка КНР в світовому видобутку, а частка Канади знижується. Зараз на Канаду припадає 7 % світового видобутку цинку (у 1995 р. — 16 %), що пов'язано із закриттям ряду рудників в арктичних районах країни («Bell Allard», «Nanisivik», «Polaris», «Sullivan»). У 2005 р. на Австралію припадало 13 % світових видобутку цинку, Перу — 12 %, країни Європи — 11 %. Загалом в світі видобуток цинку в 2005 р. виріс на 2,3 % (до 10,02 млн тонн) багато в чому завдяки значному розширенню видобутку в КНР та Індії.

На світовому ринку спостерігається стійкий дефіцит в постачанні рафінованого цинку, що пов'язано із зростанням споживання цього металу в багатьох регіонах світу. У 1990-і роки найбільшим споживачем рафінованого цинку в світі був ЄС (бл. 30 %), США — 16 %, КНР і Японія — по 10 %. У 2005 р. у КНР споживалося вже 28 % світового виробництва рафінованого цинку, в країнах ЄС — 25 %. Скоротилися частки США і Японії — відповідно до 10 і 6 %. Зросло споживання цинку в Індії — в 2005 р. її частка становила 4 %.

Спостерігається стійка тенденція до зростання виробництва цинку у світі. За даними Міжнародної дослідницької групи по свинцю і цинку, виробництво рафінованого цинку в світі за перші 9 місяців 2006 р. виросло в порівнянні з аналогічним періодом 2005 р. на 3,7 % (до 7,9 млн тонн). У той же час світове споживання металу збільшилося за даний період на 4,3 % — до 8,2 млн тонн.

Розвиток світової цинкової промисловості на початку ХХІ ст. все більше визначає Китай. Згідно даним «Mining Journal», експорт рафінованого цинку з КНР в 2005 р. становив 123,3 тис. тонн, імпорт — 392,2 тис. У 2006 р. попит на цинк в КНР перевищує випуск цього металу в країні на 400 тис. тонн. Найбільший китайський продуцент цинку — компанія «Shaoguan», далі йдуть «Huludao Zinc», «Zhongjin Lingnan Nonferrous Metals».

Динаміка виробництва цинку на початку ХХІ ст. (тис. тонн)

Регіон, країна	1999	2000	2001	2002	2003
Європа	593	706	695	553	668
Канада	1021	1002	1065	916	788
Мексика	363	393	429	446	475
Перу	900	910	1056	1219	1369
США	852	852	842	784	768
Австралія	1110	1379	1476	1444	1444
Інші країни	1060	1081	1055	1107	1215
Загалом	5899	6323	6618	6469	6727

Світовий баланс цинку в 2000—2006 рр., млн. тонн.

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Видобуток цинкової руди	8,50	8,69	9,15	9,45	9,58	9,62	10,32
Виробництво рафінованого цинку	8,90	9,20	9,59	9,85	10,15	10,17	10,56
Споживання рафінованого цинку	8,70	8,90	9,30	9,82	10,39	10,64	11,06

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.