Відкрити головне меню

Свентокшиські проповіді

Свентокшиські проповіді

Свентокшиські проповіді (пол. Kazania świętokrzyskie) — польська середньовічна пам'ятка писемності, створена, ймовірно, в кінці XIII або початку XIV століття. Цей текст вважається найстарішим прозовим текстом польською мовою.

Історія пам'яткиРедагувати

ПоходженняРедагувати

Документ був знайдений Олександром Брюкнером 25 березня 1890 року в архівах Національної бібліотеки у Санкт-Петербурзі. Пергамент, на якому містилися проповіді, був частиною оправи обкладинки іншого старовинного рукопису, а саме латинського кодексу XV століття, який містив Діяння апостолів та Апокаліпсис. Науковець виявив 18 довгастих смужок, склавши які, він отримав текст однієї цілої і уривки п'яти проповідей. Історія походження Свентокшиських проповідей достеменно невідома. Брюкнер на підставі бібліотечного запису встановив, що до Варшави пам'ятка потрапила з бібліотеки монастиря бенедиктинів на Лисій горі в Свентокшиських горах (гори отримали свою назву від словосполучення święty krzyż — «святий хрест»), з чого він зробив висновок, що саме там цей текст і був створений.

ДатуванняРедагувати

Коли були написані Свєнтокшиські проповіді, точно невідомо. Більшість вчених вважає, що збережений текст був записаний в XIV столітті, але при цьому є копією значно старшого оригіналу, створення якого датується кінцем XIII або початком XIV століття. Однак частина науковців вважає, що цей текст і є оригіналом.

Доля текстуРедагувати

У 1925 році Свентокшиські проповіді повернулися до Польщі, де знаходилися до 1939 року. Після війни текст потрапив до Канади, звідки був знову повернутий на батьківщину. У 2009 році під редакцією професора Павла Стемпня (пол. Paweł Stępień) вийшла книга «Свентокшиські проповіді. Нове видання, нові теорії» (пол. Kazania świętokrzyskie. Nowa edycja, nowe propozycje badawcze), що містить найповнішу з опублікованих до цього дня версію тексту.

Композиція і стильРедагувати

Збережений текст пам'ятки містить: повністю Проповідь на день св. Катерини (25 листопада) і уривки Проповіді на день св. Михайла (29 вересня), Проповіді на день св. Миколая (6 грудня), Проповіді на день Різдва (24 грудня), Проповіді на свято трьох волхвів (6 січня), а також Проповіді на день очищення пресвятої діви Марії (2 лютого). Проза проповідей ритмізована і римована — складові частини складних речень найчастіше мають близьку кількість складів, а їх закінчення співзвучні. Лексика текстів досить багата — автор уникав повторів шляхом використання численних синонімів. У проповідях міститься багато слів з абстрактним значенням. Автор-проповідник намагався надати своєму творові художності, витримуючи проповіді в піднесеному тоні. Адресатом цих проповідей були освічені люди.

МорфологіяРедагувати

Свентокшиські проповіді містять дуже багатий матеріал стосовно давньопольського дієслова: бачимо доволі архаїчну систему часів, яка є наближеною до праслов'янської. В тексті представлено аорист та імперфект.

  • videh (=widziech, праслав. *vidĕxъ) — я бачив (імперфект);
  • sedese (=siedziesze, праслав. *sĕdĕaše) — він сидів (імперфект);
  • postaui (=postawi, праслав. *postavi) — він поставив (аорист);
  • idehø (=idziechą, праслав. *jьdexǫ) — вони пішли (аорист).

ЛексикаРедагувати

Лексика Свентокшиських проповідей містить велику кількість архаїчних лексем, які невідомі сучасній польскій мові:

  • wrzemię — «час» (суч. пол. czas);
  • chociał — «хотів» (суч. пол. chciał);
  • kłodnik — «в'язень» (суч. пол. więzień);
  • kaki — «який» (суч. пол. jaki);
  • tet — «цей» (суч. пол. ten).

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Michałowska T. Średniowiecze. — Wydawnictwo Naukowe PWN. — Warszawa, 2002.
  • Michał Hanczakowski Kazania świętokrzyskie // Lektury polonistyczne. Tom III. — Universitas. — Kraków, 1999.