Сахарські галофіти
Сахарські галофіти — екорегіон охоплює низку евапоритових западин і водно-болотних угідь, поширених по всій Північній Африці. Улоговини мають поділ: шоти (солоні озера, що живляться підземними водами та деякими зимовими дощами) або себхи (прибережні, надприливні болота евапоритів). Рослини цих районів високоспеціалізовані для виживання в суворих умовах, багато з яких є ксерофітами (посухостійкими) і галофітами (стійкими до солі). Біорізноманіття територій відносно охороняється їх ізольованістю та непридатністю лужного ґрунту для землеробства. [1][2][3][4]
_(870484450).jpg) оаза Сива, Єгипет
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Затоплювані луки і савани |
| Площа, км² | 54031 |
| Країни | Мавританія, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет |
 Розташування екорегіону (фіолетовим)
| |
Розташування та опис ред.
Ділянки, що входять до складу цього екорегіону, містять найрізноманітніші типи середовища проживання: солончаки, сезонні солоні озера, солоні марші, очеретяні зарості та оазиси, що затоплюються навесні. Райони шотів і себхів розташовані у посушливих регіонах з глинистими ґрунтами та важкими евапоритами. Варто відзначити:
- Шотт-Мельгір (Північно-Східний Алжир). Розширення затоки Габес в Сахару. Найнижча точка западини знаходиться на рівні -40 м нижче рівня моря, що робить її найнижчою в Алжирі.[5]
- Шотт-ель-Ходна (Північно-Східний Алжир). Солоне ендогерійне озеро, що живиться стоками з гір Телль-Атлас на північному сході Алжиру. Береги покриті високою степовою рослинністю, перебуваючи на висоті 400 м між гірськими хребтами.[6]
- Шотт-ель-Джерід (Південний Туніс). Перекладається як «Лагуна Країни Пальм».
- Катарська западина (Північний Єгипет). Западина знаходиться на висоті 133 м нижче рівня моря і має площу 19 605 км². До його складу входить оаза Могра[en].
- Оаза Сива (Північно-Західний Єгипет). «Поле дерев», Сива — оазаа розміром 80х20 км, що живиться постійними джерелами. Він підтримує сільське господарство — до 1980-х років понад 250 000 фінікових пальм і 30 000 оливкових дерев.[7]
Всі ці місцевості оточені екорегіоном північносахарські степи та рідколісся, який простягається через північну Сахару.[2]
Клімат ред.
Клімат екорегіону — спекотний пустельний клімат (за класифікацією клімату Кеппена (BWh)). Середня температура влітку 29–35 °C. [8][9] Кількість опадів коливається в межах 10–100 мм/рік. [1]
Флора і фауна ред.
Рослинність у межах екорегіону залежить від засолення ґрунту; вони зазвичай відрізняються залежно від відстані від солончака. Серед рослин варто відзначити: Salicornia, Salsola, Atriplex, Halocnemum strobilaceum та Artemisia herba-alba.
Найпоширенішими ссавцями є Gerbillus campestris та Dipodillus. Прикладом видового різноманіття є Шотт-ель-Ходна, в якому виявлено 550 видів рослин, 119 видів птахів, 10 видів рептилій і 20 видів ссавців. Тварини, що охороняються на цьому терені: Gazella cuvieri та Chlamydotis undulata. [4]
Заповідні території ред.
Понад 25 % екорегіону офіційно охороняється.[3] Це:
Примітки ред.
- ↑ а б Saharan halophytics (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ а б Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Saharan halophytics (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ а б Saharan halophytics (англ.). The Encyclopedia of Earth. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Annotated list of Ramsar Sites in Algeria (PDF) (pdf) (англ.). Ramsar Convention on Wetlands. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Chott el Hodna (PDF) (pdf) (англ.). Ramsar Convention on Wetlands. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Siwa - Oasis Extraordinary (англ.). Aramco World. Процитовано 30 жовтня 2020.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.