Жарновець віниковий
| Жарновець віниковий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Cytisus scoparius
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Cytisus scoparius (L.) Link, 1822 | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Sarothamnus scoparius L. Genista scoparius Lam. Sarothamnus scoparius Koch | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Жарновець віниковий[1][2] (Cytisus scoparius), також сарота́мнус ві́никовий та роки́тник віниковий[3][4] — вид рослин з родини бобових (Fabaceae). Це кущ 50—200 см заввишки з трійчастими нижніми і цілісними верхніми листками та з ясно-жовтими квітками; цвіте в травні — на початку червня.
Опис
ред.Кущ 0.5–2 м. Гілки ребристо-гранисті, із трійчастими, скороченими до верху гілками і листками, що рано опадають. Квітки світло-жовті, 2–3 см завдовжки, однакові, в пазухах листків. Боби 4–5 см завдовжки, уздовж швів густо війчасто запушені[2].
Поширення
ред.Поширений у Європі; натуралізований у Макаронезії, ПАР, Японії, Індії, Австралії, Новій Зеландії, Британській Колумбії (Канада), США[5][6][7]
В Україні вид зростає у хвойних, широколистяних лісах і на галявинах — у Карпатах, в Розточчі, на Правобережному Поліссі та в Лісостепу[2].
Використання
ред.Фармакологічні властивості й застосування
ред.В зелених частинах і в насінні рослини міститься до 1 % алкалоїду спартеїну, що застосовується як слабкий сечогінний засіб при проблемах серця.
Препарати з жарновця вживають при лікуванні серця і нирок.
Декоративні властивості
ред.Жарновець віниковий культивується в парках України. Він досить морозостійкий, світлолюбний, середньо вибагливий до родючості ґрунтів, у перші роки росте швидко. Добре розмножується насінням. Придатний для декоративних, куртинних посадок у парках, садах та на галявинах у зелених зонах[8].
Примітки
ред.- ↑ Cytisus scoparius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 182. (рос.)(укр.)
- ↑ Рокитник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 64. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
- ↑ Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 160—161.
Посилання
ред.- Саротамнус віниковий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 393. — ISBN 5-88500-055-7.