Сарміте Елерте (лат.:Sarmīte Ēlerte; нар. 4 квітня 1957(19570404), Рига) — латвійська журналістка, кінознавець та право-центристський політик. Міністр культури Латвії (2010-2011). Очолювала редакцію впливової газети «Diena» (1992-2008). Депутатка Ризької міської думи (2013), голова фракції.

Сарміте Елерте
Balticfestival 1c563 7311.Sarmite Elerte.jpg
Народилася 8 квітня 1957(1957-04-08) (63 роки)
Рига, Латвійська РСР, СРСР
Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Діяльність політична діячка, журналістка
Alma mater Латвійський університет
Знання мов латиська
Посада депутат Сейму[d] і депутат Сейму[d][1]
Партія Народний фронт Латвії
Нагороди
орден Трьох зірок
Sarmīte Ēlerte

БіографіяРедагувати

Виросла у Ризі, навчалася у середній школі №4 5. Закінчила факультет журналістики Латвійського університету в часи совєцької окупації (1980). Згодом заочно навчалася у Москві (1983-1988), у так званому ВГИК на факультеті кінокритики. З кінця 1980-тих — активістка націоналістичного руху Atmoda, паралельно працює у газеті «Literatūra un Māksla».

У незалежній Латвії бере участь у становленні нової національної преси, стає редактором найбільшої газети «Diena». Певний час працює президентом Фонду Сороса у Латвії.

З 2010 — членкиня партії «Vienotība» (В'єнотіба, Єдність). Була депутаткою 10-го Сейму Латвії. У другому уряді Валдіса Домбровскіса посіла пост міністра культури. На цій посаді доклала багато зусиль для зупинення русифікації Латвії, зокрема її столиці — міста Рига. Послідовно виступала з критикою промосковського міського голови — Ніла Ушакова, хоч на виборах міського голови значно поступилася цьому політику.

Як професійна журналістка вивчає феномен «інформаційних воєн», зокрема в контексті агресії РФ в Україну:

Усі ми сьогодні перебуваємо у стані інформаційної війни. І хоча у випадку українських подій вона набула якогось просто істеричного та абсурдного вигляду, розпочалося все набагато раніше. 80% росіян, які підтримують політику Путіна, — результат цієї війни. Стан суспільства сьогодні нагадує мені період напередодні Першої світової...

Як керівник програми «Рига-2014» перебувала в Україні, де презентувала виставку «Культура — це ми».

Особисте життяРедагувати

Неодружена, виховує сина. Брат також політик — депутат Сейму Латвії на початку 1990-тих. Батько — редактор антисталінського видання у часи Другої світової війни.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати