Саранда Богуєвці
Сара́нда Богує́(алб. Saranda Bogujevci; нар. 12 червня, 1985 р., м. Подуєво) — віцепрезидентка вціпарламенту Республіки Косово, членкиня опозиційної партії «Самовизначення» (алб. Vetevendosje!)[1]. Пережила 16 кульових поранень і втратила 14 членів родини, зокрема мати й двох братів під час жорстоких військових репресій Сербії проти етнічних албанців у її тодішній південній провінції в 1998-1999 роках. Богуєвці, а також двоє троюрідних братів і сестер, стали першими етнічними албанцями, які свідчили перед сербським судом про звірства, вчинені силами під проводом Слободана Мілошевича.
| Саранда Богуєвці | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 12 червня 1985 (39 років) |
| Країна |  Албанія |
| Діяльність | політична діячка |
Життєпис
ред.Народилася 12 червня 1985 у великій родині в Подуєво. Цікавилася музикою, балетом, журналістикою. У 1990, коли ситуація в Косові загострилася, переїхала із родиною до Швеції, де їх оселили в ізольованому районі разом з іншими громадянами Косова. Через півтора року родина була змушена повернутися до Подуєва, де залишалася до кінця війни[2].
У 1999, після вбивства її родини в саду в Подуєво, Богуєвці евакуювали до Манчестера. У 2000 вона пішла до середньої школи. Після закінчення школи вступила до коледжу в Англії, де вивчала медіа, мистецтво й графічний дизайн. Після коледжу вступила до Манчестерського університету, де вивчала інтерактивне мистецтво. У травні 2014 остаточно повернулася до Косова. Протягом короткого періоду часу вона керувала відділом культури, молоді та спорту в муніципалітеті Приштини. У 2017 склала присягу як членкиня парламенту від опозиційної партії «Самовизначення».
Убивство родини
ред.28 березня 1999 року, після початку бомбардування Югославії силами НАТО, члени сербського воєнізованого формування, відомого як «Скорпіони», розстріляли родину Богуєвці у саду їхніх сусідів. Наймолодшій жертві було два роки. Вижила лише Богуєвці, а також її троюрідні брати Генц і Фатос і двоюрідні сестри Єноха й Лірія. Богуєвці отримала 16 кульових поранень, зокрема у руку, ногу й хребет. Із закінченням конфлікту та введенням військ НАТО їх евакуювали до Манчестера, де вони проходили реабілітацію. Протягом року Богуєвці з родиною жили у таборі для біженців. Згодом вони отримали дозвіл на проживання в Англії, пізніше — громадянство.
Примітки
ред.- ↑ Survivor of Kosovo massacre faces new challenge - in parliament. Reuters (англ.). 2 серпня 2017. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Saranda Bogujevci. Oral History Kosovo. Процитовано 15 жовтня 2022.
Посилання
ред.- My Story: Massacre survivor Saranda Bogujevci tells her story
- Saranda Bogujevci — сайт партії «Самовизначення»