Відкрити головне меню

«Сан Джуніперо» — четвертий епізод третього сезону науково-фантастичного телесеріалу-антиутопії Чорне дзеркало. Сценарій написав творець серіалу Чарлі Брукер, режисером виступив Овен Гарріс. Прем'єра відбулась на телеканалі Netflix 21 жовтня 2016.[1]

Серія «Чорне дзеркало»
«Сан Джуніперо»
San Junipero.jpg
кадр з епізоду
Сезон № 3
Серія № 4
Тривалість 61 хвилина
Код виробника
Вийшов на екрани в США
21 жовтня 2016
в Україні
Сценарій Чарлі Брукер
Режисер(и) Овен Гарріс
Нові акториГугу Мбата-Роу — Келлі
Маккензі Девіс — Йоркі
Деніс Берс — стара Келлі
Реймонд Мак-Аналлі — Ґреґ
ПопереднійЗаціпся і танцюй
НаступнийНіхто не хотів стріляти

СюжетРедагувати

Дія розпочинається на пляжі, схожому на каліфорнійський, у містечку Сан Джуніперо у 1987 році. Сором'язлива дівчина Йоркі (Маккензі Девіс) відвідує Сан Джуніперо вперше та заходить до місцевого бару. Несподівано Келлі (Гугу Мбата-Роу) підсідає до неї та вдає, ніби вони давні друзі, щоб відшити свого колишнього хлопця Веса. Келлі розповідає Весу, що вона хоче провести час із Йоркі. Зрештою Вес іде, а Келлі та Йоркі справді проводять час разом. Між ними з'являється сексуальне тяжіння, Йоркі стверджує, що заручена з хлопцем на ім'я Ґреґ, але це не зупиняє Келлі. Попри зацікавленість, Йоркі йде.

Наступного тижня Йоркі знову в барі помічає Келлі, яка фліртує з іншим чоловіком. Йоркі каже, що тепер вона готова, вони цілуються та їдуть до бунгало Келлі, де кохаються. Йоркі зізнається, що це її перший секс, а Келлі — що була раніше заміжня. Сцена закінчується рівно опівночі.

Наступного тижня Йоркі шукає Келлі, але не може знайти. Вона помічає Веса та питає в нього, де Келлі. Вес рекомендує їй «спробувати інший час» і повідомляє, що «бачив її у 80-х, 90-х і навіть одного разу у 2002 році». Йоркі витрачає декілька тижнів на пошуки Келлі і знаходить її у 2002 році. Вони сваряться, Келлі розповідає, що у реальному світі вона помирає і хоче просто відпочивати, не зав'язуючи міцних стосунків у Сан Джуніперо. Вони знову сплять разом і Келлі каже Йоркі, що хоче зустрітися із нею у реальному житті.

У реальному світі тривають 2040-і роки, і новітні технології дозволяють завантажити свідомість людей, які помирають або вже померли до системи імітації реальності, де вони можуть вічно жити молодими у місті Сан Джуніперо. Живі люди можуть потрапити у Сан Джуніперо тільки «в гості», час візитів обмежений п'ятьма годинами на тиждень. Стара Келлі (Деніс Берс) помирає від раку. Вона приїжджає відвідати стару Йоркі — повністю паралізовану жінку, що існує на апараті життєзабезпечення. Йоркі стала паралізованою внаслідок спроби самогубства після того, як батьки відмовились від неї через її гомосексуальність.

Технологія Сан Джуніперо є відносно новою, тож зараз Йоркі отримала шанс прожити повноцінне життя. Вона планує перенести свою свідомість до хмарного сховища після смерті — цей процес називають «перехід». Оскільки її сім'я є дуже релігійною, ніхто з них не хоче підписувати документи, що дозволили б Йоркі здійснити перехід, тож вона вирішує вийти заміж за Ґреґа — медбрата, аби він міг офіційно представляти її інтереси. Дізнавшись про це, Келлі спонтанно просить додаткові декілька хвилин у Сан Джуніперо, де пропонує Йоркі одружитися із нею, і Йоркі погоджується. Вони одружуються, і Келлі підписує документи щодо евтаназії Йоркі, яка відбувається за декілька годин після весілля.

Йоркі переходить у Сан Джуніперо, але розчарована, що може бачити Келлі всього лише декілька годин на тиждень. Вона просить Келлі так само здійснити перехід, але та відмовляється. Вона планує померти без переходу в Сан Джуніперо, як це зробив її чоловік, із яким вона прожила 49 років. Вони сваряться через це, і Келлі їде.

Минає час, стан Келлі в реальному світі погіршується. Зрештою вона змінює свою думку та вирішує здійснити перехід, тож вони з Йоркі можуть щасливо жити вічно. Її справжнє тіло поховане разом з її чоловіком та донькою. У сцені під час титрів видно, як комп'ютер оперує масивом даних людей, що перенесли свою свідомість у Сан Джуніперо.

ВиробництвоРедагувати

Брукер написав сценарій до «Сан Джуніперо», бо хотів створити історичну драму в рамках «Чорного дзеркала», а надихнула його ностальгічна терапія для літніх людей.[2] У першому варіанті сценарію любовна лінія була між гетеросексуальною парою, проте Брукер змінив її. На його думку, це надало епізоду додаткового резонансу, оскільи у 1987 році одностатеві шлюби були поза законом.

Брукер зізнався, що вирішив використати пісню «Heaven Is a Place on Earth» у виконанні Белінди Карлайл (яка звучить на початку та в фінальних титрах епізоду) після того, як почув її у подкасті Spotify у плейлисті музики за 1987 рік — у цей час він якраз почав писати сценарій. 

КритикаРедагувати

Епізод отримав схвальні відгуки критиків і був названий одним із найкращих епізодів серіалу. Бенджамін Лі із The Guardian, зазначив, що епізод веде глядача «у дивовижні, але безсумнівно болісні місця».[3] 

Тім Ґудман з видання The Hollywood Reporter похвалив"емоційність, яка тільки найчерствішу людину не змусить пустити сльозу".[4] 

Адам Чітвуд з Collider та Метт Фаулер з IGN описали епізод як «найкращу серію сезону».[5][6]

ПриміткиРедагувати

  1. Black Mirror Season 3 Will Premiere Sooner Than We'd Thought. The Verge (en-US). 27 July 2016. 
  2. Black Mirror postmortem: Showrunner talks season 3 twists. Entertainment Weekly. 21 October 2016. Процитовано 24 October 2016. 
  3. Black Mirror review – Charlie Brooker's splashy new series is still a sinister marvel. The Guardian. 16 September 2016. Процитовано 19 September 2016. 
  4. 'Black Mirror' Season 3: TV Review. The Hollywood Reporter. 15 September 2016. Процитовано 19 September 2016. 
  5. ‘Black Mirror’ Season 3 Review: The Future Is Slightly Sunnier on Netflix. Collider. 4 October 2016. Процитовано 4 October 2016. 
  6. Fowler, Matt (October 19, 2016). BLACK MIRROR: SEASON 3 REVIEW. IGN. Процитовано October 20, 2016. 

ПосиланняРедагувати