Санш I Луп
Санш I Луп (гаскон. Sans Lop}}, баск. Antso Otsoa; 777–812) — герцог Васконський в 800—812 роках. Мав прізвисько «Перший кіннотник (вершник) Памплони».
Санш I Луп | |
---|---|
Народився | не пізніше 777 ![]() Памплона, Наварра, Іспанія ![]() |
Помер | 816 ![]() |
Діяльність | аристократ ![]() |
Титул | герцог ![]() |
Посада | Гасконь[d] ![]() |
Батько | Луп II ![]() |
Мати | Numabela of Cantabriad ![]() |
Брати, сестри | Garcia Loupd, Семен I Луп, Аделрік (герцог Васконії), Centulle Loupd, Munia of Álavad і Onneca of Pamplonad ![]() |
У шлюбі з | Ailona Aznárez of Aragónd ![]() |
Діти | Аснар Санш, Санш II, Dhuodad і Sancha of Gasconyd ![]() |
Життєпис
ред.Ймовірно другий син Лупа II, герцога Васконії. Народився 777 року. Близько 778 року його батько зазнав поразки від військ Франкського королівства та загинув. Король Карл I полонив Санша. 781 року франки змусили герцога Аделріка — брата Санша — передати тому східну частину Васконського герцога.
Сам Санш визнавав зверхність Людовика, короля Аквітанії. У 800 році після загибелі брата став одноосібним герцогом Васконії. 801 року брав участь у поході проти маврів Барселони. У 802 році війська еміра Аль-Хакама I захопили Памплону.
З цього часу боровся проти Кордовського мірату. Водночас таємно підтримував повстання васконів проти Франкської імперії. У 804 році здійснив похід проти маврів. 812 року під час чергового походу Санш I Луп загинув. Йому спадкував брат або небіж Семен I Луп.
Родина
ред.Дружина — ймовірно сестра Аснара I Галиндеса, графа Арагону
Діти:
Генеалогія
ред.Джерела
ред.- Jean de Jaurgain, La Vasconie : étude historique et critique sur les origines du royaume de Navarre, du duché de Gascogne, des comtés de Comminges, d'Aragon, de Foix, de Bigorre, d'Alava & de Biscaye, de la vicomté de Béarn et des grands fiefs du duché de Gascogne, t. 1, PyréMonde (Ed.Régionalismes), 1898, 447 p. (ISBN 2846181446)
- Collins, Roger. The Basques. Blackwell Publishing: London, 1990.
- Renée Mussot-Goulard, Histoire de la Gascogne, vol. 462, Paris, Presses universitaires de France, coll. " Que sais-je ? ", 1996, 127 p.