Санкт-Файт-ан-дер-Глан

*— сусідні нас. пункти*
Санкт-Файт-ан-дер-Глан; Sankt Veit an der Glan
	герб
	Місто Санкт-Файт-ан-дер-ГланМісто Санкт-Файт-ан-дер-Глан
	Основні дані
	46°46′00″ пн. ш. 14°21′37″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 14.36028° сх. д.
Країна	Австрія
Регіон	Каринтія
Столиця для	Каринтійське герцогство і Санкт-Файт-ан-дер-Глан
	Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Frauensteind ?
Статус міста	місто і міська громада
Площа	50,79 км²
Населення	12 548 (2018-01-01)
· густота	247,06 осіб/км²
Висота НРМ	482 м
Міста-побратими	Сан-Віто-аль-Тальяменто, Гальтерн-ам-Зее, Сундбюберґ
Телефонний код	(+43 (0)) 4212
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	SV
GeoNames	7872774
OSM	r105848 ·R
Поштові індекси	9300
	Міська влада
Адреса	Hauptplatz 1 9300 Sankt Veit an der Glan
Мер міста	Герхард Мок ( Gerhard Mock )
Вебсайт	stveit.carinthia.at/stveit/
	Мапа
	Санкт-Файт-ан-дер-Глан у Вікісховищі

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Санкт-Файт-ан-дер-Глан (нім. Sankt Veit an der Glan) — місто і міська громада в федеральній землі Каринтія (Австрія). Адміністративний центр однойменного округу. Громада розташована на півдні округу. В минулому було столицею Каринтії. Назва міста походить від імені Святого Віта.

На 1 січня 2018 року населення міста становить 12 548 осіб^[1].

Історія

Перша згадка про Санкт-Файт датується 1131 роком у зв'язку з заснуванням єпархії Гурк^[3].

1224 року Санкт-Файт вперше згадується як місто. З 1450 року Санкт-Файт згадується у документах як столиця Каринтії. Однак, у XV столітті місто втратило статус столиці після того, як 1516 року жителі міста стали на заваді введенню у місто найманого війська, що було приведено сюди для придушення селянського повстання. 1518 року король Максиміліан перевів столицю у місто Клагенфурт.

До 1529 року, а потім між 1622 і 1774 роками Санкт-Файт мав право карбувати монети.

Після втрати у 1781 році привілею на торгівлю залізом місто почало занепадати. У місті збереглись оборонні мури.

Новий етап у розвитку міста розпочався після надання йому статусу окружного центру і прокладення тут залізниці. У 1920-х роках було збудовано кілька тартаків, що було новим напрямком у розвитку місцевої промисловості.

У другій половині 1930-років владу у місті захопили націонал-соціалісти, проти яких виступила група, сформована залізничниками. Члени групи були засуджені до страти. Меморіальна дошка на центральному вокзалі нагадує про це.

Як залізничний вузол у 1944 і 1945 роках піддавався бомбардуванням союзників. Це призвело до значних руйнувань залізниці і промислових об'єктів. Після війни зруйновані об'єкти були відбудовані.