Відкрити головне меню

Бори́с Петро́вич Сандоми́рський (1938-2018) — доктор медичних наук (1984), професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Сандомирський Борис Петрович
Народився 30 квітня 1938(1938-04-30)
Харків
Помер 10 січня 2018(2018-01-10) (79 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Харківський національний медичний університет
Сфера інтересів кріомедицина
Заклад Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Посада завідуючий відділом експериментальної кріомедицини (від 1979)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і технікиЗаслужений діяч науки і техніки України Премія НАН України імені О. О. Богомольця

ЖиттєписРедагувати

Народився 1938 року в місті Харків. З початком нацистсько-радянської війни із батьками евакуйований до міста Рубцовськ (Алтайський край). 1961 року з відзнакою закінчив Харківський медичний інститут. Працював у лікарнях Харківської області лікарем-хірургом. Від 1966 року у Харкові очолював опікові відділення.

Від 1971 року — на кафедрі хірургії Харківського інституту вдосконалення лікарів. 1974 року захистив кандидатську дисертацію з питання опікового шоку.

З 1974 року працював в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України. Від 1979-го — завідуючий відділом експериментальної кріомедицини.

1984 року захистив докторську дисертацію «Деструктивна і захисна дія низьких температур на шкіру».

1985 року разом із співробітниками відділу вдостоєний премії АН УРСР ім. Богомольця.

Протягом 1980-1990-х років працював над створенням кріоапаратури.

За його ініціативи 1991 року було створено Харківський незалежний фонд матеріальної допомоги лікарям для під вищення кваліфікації «Харків-Квалімед».

У 1990-х очолював дослідження по створенню технологій отримання і застосування кріоконсервованих клітин і фрагментів клітин у клінічній практиці.

Є автором понад 400 наукових праць — з них 8 монографій та 42 патенти.

Як педагог підготував 2 докторів та 19 кандидатів наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року (посмертно) — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Корпан Микола Миколайович, Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Литвиненко Олександр Олександрович, Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович.

Серед робіт:

  • «Пептидний склад екстрактів шкіри в залежності від її фізіологічного стану» (2008)
  • «Вивчення деяких фізико-хімічних властивостей колагену, виділеного зі шкіри R. Ridibunda» (2010)
  • «Вплив екстрактів тваринного походження на загоєння холодових ран» (2010)
  • «Молекулярно-масовий розподіл пептидів в екстрактах тканин R. Ridibunda після перебування в різних температурних умовах» (2010)
  • «Технологія моделювання остеоартрозу великих суглобів» (2010)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят на лейкоцитарний профіль крові щурів з холодовою травмою шкіри» (2012)
  • «Вплив екстракту селезінки на пептидний склад шкіри щурів та процес загоєння холодових ран» (2012)
  • «Пептиди серця свиней та поросят і їх взаємодія з альбуміном» (2012)
  • «Тканиноспецифічний вплив пептидних комплексів серця» (2012)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця на організм щурів» (2013)
  • «Пептидний склад екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця свиней та поросят» (2013)
  • «Флуоресцентні зонди для дослідження пептидів» (2013)
  • «Вплив С60-фулерену на в'язко-еластичні властивості мембрани еритроцитів людини» (2014)
  • «Концентрація пептидів у екстрактах кріоконсервованих фрагментів органів свиней та поросят і роль ендогенних протеаз в їх утворенні» (2014)
  • «Вплив водного колоїдного розчину фулерену С60 на стан мембран та біохімічні показники in vivo» (2015)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят на процес загоєння холодових ран у щурів» (2015) — всі у співавторстві.

Серед патентів:

  • «Спосіб лікування ран», 2016 — співавтори Власов Олександр Олексійович, Сандомирський Борис Петрович, Ковальов Геннадій Олександрович, Тининика Людмила Миколаївна, Прилуцький Юрій Іванович, Бєлочкіна Ірина Владиславівна.

ДжерелаРедагувати