Самосил звичайний
Самосил звичайний[1], самосил гайовий[2] (Teucrium chamaedrys L.) — невеликий (20—35 см заввишки) розгалужений напівкущик родини губоцвітих.
Самосил звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
Рід: | Самосил (Teucrium) |
Вид: | Самосил звичайний (T. chamaedrys)
|
Біноміальна назва | |
Teucrium chamaedrys |
Біоморфологічна характеристика
ред.Кореневище повзуче. Стебло — повзучовисхідне зі здерев'янілими гілочками при основі, звичайно пухнасте, коротковолосисте. Листки супротивні, при основі пластинки клиноподібні, звужені в короткий черешок; нижні — оберненояйцеподібні, верхні довгасті, нерівномірно надрізано-зарубчасті, верхівкові трохи більші або коротші від квіток. Квітки середньої величини, у пазушних 2—6 квіткових кільцях, обернені всі в один бік, утворюють коротке китицеподібне верхівкове суцвіття. Квітки неправильні, оцвітина подвійна. Чашечка трубчаста з п'ятьма зубцями і десятьма жилками, при основі на нижньому боці вона трохи здута. Віночок (11—15 мм завдовжки) блідо-пурпуровий, складається неначе з однієї п'ятилопатевої губи, в 2,5 раза довший від чашечки. Тичинки (чотири) висуваються з виїмки верхньої губи. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один. Плід — розпадний горішок. Горішки округлояйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті.
Самосил гайовий росте у хвойних, рідше у мішаних лісах, на галявинах і узліссях. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні — липні. Поширений самосил по всій Україні. Заготовляють у районах поширення.
Практичне використання
ред.Лікарська, отруйна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.
У народній медицині використовується як тонізуючий, ранозагоювальний, протизапальний, сечогінний, кровоспинний засіб, при легеневих кровотечах, ревматизмі, подагрі, водянці, при висипах на шкірі, золотусі, геморої. Зовнішньо — для ванн, компресів, для лікування фурункулів, гнійних ран і запалення очей.
У гомеопатії використовують есенцію з щойно зібраних квітучих стебел самосилу.
Рослина вважається шкідливою для великої рогатої худоби, надає молоку й молочним продуктам неприємного часникового запаху та гіркого присмаку.
Самосил — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. У квітках і листках його містяться ефірні олії (0,06 %) приємного запаху. Є вказівки вирощувати самосил в культурі як пряноароматичну рослину. Корені його містять таніди, придатні для дублення шкур.
Корені самосилу дають жовту, коричневу, сіро-зелену, оранжеву фарби. Придатний для бордюрів, альпійських гірок. Використовується як ґрунтопокривна рослина.
Збирання, переробка та зберігання
ред.Збирають квітучі пагони самосилу протягом літа. Сушать у затінку, зберігають у коробках, вистелених папером.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Teucrium chamaedrys // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Самосил гайовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 391. — ISBN 5-88500-055-7.