Відкрити головне меню


Сальс-ле-Шато́ (фр. Salses-le-Château, кат. Salses - Са́лсас) — муніципалітет у Франції, у регіоні Лангедок-Руссільйон, департамент Східні Піренеї. Населення — 3155 осіб (2011)[1].

Сальс-ле-Шато
Salses-le-Château

Salses-le-Château.JPG

Країна Франція Франція
Регіон Лангедок-Руссільйон 
Департамент Східні Піренеї 
Округ Перпіньян
Кантон Ривальт
Код INSEE 66190
Поштові індекси 66600
Координати 42°50′01″ пн. ш. 2°55′11″ сх. д.H G O
Висота 0 - 354 м.н.р.м.
Площа 71,28 км²
Населення 3155 (2011-01-01)
Густота 44,26 ос./км²
Розміщення
Сальс-ле-Шато. Карта розташування: Франція
Сальс-ле-Шато
Влада
Мер
Мандат
Jean-Jacques Lopez
2014-2020

Сальс-ле-Шато є найпівнічнішою точкою історичної Каталонії, що було закріплено у 1258 р. Корбейським договором між Каталонією та Францією. У 1497 р. у містечку було побудовано замок для захисту північних кордонів Каталонії від нападів французів.

Замок-фортеця у Сальс-ле-Шато

Сальс-ле-Шато з 1642 р. перебуває у складі Франції.

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 670 км на південь від Парижа, 120 км на південний захід від Монпельє, 16 км на північ від Перпіньяна.


Див. також Брама каталанських країн.

Сальс-ле-Шато (Салсас) – північна межа каталанських країнРедагувати

Сальс-ле-Шато історично є північною межею Каталонії – існує приказка, що «кордони Каталонії на півдні змінюються, але на півночі кордоном незмінно є Салсас» (через те, що велика кількість валенсійців не вважає себе каталонцями, тому південна межа каталанських країн на їхню думку має проходити між Каталонією та Валенсією, в районі р. Ебро; окрім того лінгвістична межа поширення каталанської мови не збігається з кордоном між Валенсією та Мурсією, а знаходиться трохи північніше, на території Автономної області Валенсія; з історичної точки зору, реконкіста Каталонії відбувалася саме з півночі на південь, і її північний кордон завжди залишався біля міста Салсас, постійно просуваючися на південь: наприклад, Петро І Арагонський визначав Каталонію від Салсаса до Льєйди[3]).

Каталонці так визначають історичні кордони каталанських країн : «від Салсаса (Північна Каталонія) до Ґуардамара (Валенсія), від Фраги (Західна смуга) до Мао (Балеарські острови)» (кат. De Salses a Guardemar, de Fraga a Maó)[4].

Брама каталанських країнРедагувати

На території комуни у 2003 р. було побудовано пам’ятник «Браму каталанських країн», що позначає північну межу каталанських країн. Він розташований поряд з автострадою, яка з’єднує Перпіньян та Нарбонну (на місці античного шляху Ві́а Домі́ція).

Пам’ятник було відкрито 28 серпня 2003 р. після бл. 20 років справжньої боротьби з офіційною французькою владою, яка за будь-якої нагоди намагалася зірвати будівництво. Проект та побудову пам’ятника було здійснено «Союзом за каталонський регіон».

ДемографіяРедагувати

Динаміка населення (Insee[5] ):

 

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 1332 224 120 392 336 220 40
Жінки 1436 212 140 368 352 280 84


ЕкономікаРедагувати

2010 року серед 1878 осіб працездатного віку (15—64 років) 1350 були активними, 528 — неактивними (показник активності 71,9%, у 1999 році було 66,3%). З 1350 активних мешканців працювала 1121 особа (619 чоловіків та 502 жінки), безробітними було 229 (105 чоловіків та 124 жінки). Серед 528 неактивних 121 особа була учнем чи студентом, 195 — пенсіонерами, 212 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 1302 оподатковані домогосподарства у яких проживали 3094,5 особи, медіана доходів виносила 15 237 євро на одного особоспоживача[8]

Галерея зображеньРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Інформація на сайті portadelspaisoscatalans.com.
  4. 11 лютого 1363 р. Петро ІІІ Арагонський на Парламенті у Монтсо проголосив, що Каталонія простягається від Салсаса до Ґуардамара (de Salses entrò a Guardamar). 14 червня 1382 р. було офіційно проголошено єдність Валенсії, Барселони та Мальорки («Каталонія йде від Салсаса до Ґуардамара та Мао») – на сайті portadelspaisoscatalans.com.
  5. Insee, Historique des populations par commune depuis le recensement de 1962 (fichier Excel), mis à jour en 2010, consulté le 21 juillet 2010, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.