Саковський Григорій Андрійович

український військовослужбовець

Григорій Андрійович Саковський (26 квітня 1953, с. Ясногородка, Київська область[1] — 19 листопада 2020[2]) — український військовослужбовець, доктор військових наук, генерал-лейтенант запасу Збройних сил України. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2007), лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2016).

Григорій Саковський
Григорій Андрійович Саковський
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 26 квітня 1953(1953-04-26)
Ясногородка, Макарівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 19 листопада 2020(2020-11-19) (67 років)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Київське вище загальновійськове командне училище, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Національний університет оборони України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Життєпис ред.

Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище (1975), загальновійськовий факультет Військової академії ім. М. Фрунзе (1984), факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Академії Збройних Сил України (2000)[1].

Службу розпочав командиром танкового взводу. У 1975—1981 роках командир мотострілецької роти, начальник штабу — заступник командира мотострілецького батальйону 47-ї мотострілецької дивізії[1].

Згодом начальник штабу мотострілецького полку, командир мотострілецького полку у військах Туркестанського військового округу[1].

У 1992 році був начальником відділу загальновійськової підготовки у штабі Північної групи військ[1].

1992—1994 — начальник штабу 30-ї механізованої дивізії, потім командир 17-ї танкової дивізії[1].

1996—1998 — заступник командира 6-го армійського корпусу[1].

Після закінчення Академії Збройних сил України став начальником катедри Національної академії оборони України[1].

З 2002 — командувач 32-го армійського корпусу[1].

2003—2004 — заступник Головнокомандувача Військово-морських сил Збройних сил України — начальник військ берегової оборони Військово-морських сил Збройних сил України[1].

2004—2006 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України[1].

2006–2009 — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил України[1].

З 2009 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України[1].

2013-го звільнений у запас. Відтоді працював провідним науковим співробітником Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України[2].

Нагороди ред.

  • орден «За заслуги» III ступеня (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України[3];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 жовтня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків[4].

Примітки ред.