Магда Сабо
| Магда Сабо | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Szabó Magda | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася | 5 жовтня 1917 Дебрецен, Австро-Угорщина | |||
| Померла | 19 листопада 2007 (90 років) Керепеш, Угорщина | |||
| Поховання | Фаркашреті і Debreceni köztemetőd | |||
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина[1] | |||
| Діяльність | перекладачка, сценаристка, поетеса, дитяча письменниця, прозаїк, письменниця, авторка оповідань | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | Дебреценський університет (1940) | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Роки активності | з 1947 | |||
| Жанр | роман, есей і оповідання | |||
| Членство | Європейська академія наук і мистецтв і Széchenyi Academy of Literature and Artsd | |||
| Конфесія | кальвінізм[2] | |||
| У шлюбі з | Тібор Соботкаd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Магда Сабо у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ма́гда Са́бо (угор. Szabó Magda; 5 жовтня 1917, Дебрецен — 19 листопада 2007, Керепеш) — угорська письменниця, авторка п'єс, есе, мемуарів, поезії, сценаріїв та перекладів. Заборонена в часи сталінської влади.
Біографія
ред.Народилася 5 жовтня 1917 року у Дебрецені, Австро-Угорщина. Закінчила Дебреценський університет як учителька латини та угорської мови. Спочатку працювала у кальвіністській школі для дівчат у Дебрецені та Годмезевашаргей. Між 1945 та 1949 роками Магда Сабо працювала у Міністерстві релігії та освіти. 1947 року одружилася з письменником та перекладачем Тібором Соботкою.
Почала письменницьку кар'єру як поетка, опублікувавши збірку «Ягня» (угор. Bárány) у 1947 році, а у 1949 році видала «Назад до людини» (угор. Vissza az emberig). Того ж року Сабо отримала премію Баумгартен, яку — з політичних міркувань — у неї забрали у день вручення. Того ж року її звільнили з Міністерства.
Протягом встановлення режиму Сталіна із 1949 до 1956 роки уряд не дозволяв публікувати твори Сабо. Оскільки її безробітний чоловік теж не міг працювати при комуністичній владі, вона була змушена вчителювати у початковій школі.
Її перший роман «Фреска» (угор. Freskó), написаний протягом цих років, опублікували 1958 року і він отримав визнання аудиторії. 1970 року вийшов її найвідоміший роман «Абігейл» (угор. Abigél) — пригодницька історія про школярку, яка вчилася у східній Угорщині протягом війни. За книгою зняли телесеріал у 1978 році. «Абігейл» було визначено як шостий за популярністю роман в угорській версії списку 200 найкращих книг за версією BBC. До першої сотні списку потрапили також три інші романи Сабо: «До Елізи» (Für Elise), «Старомодна історія» (угор. Régimódi történet) та «Двері» (угор. Az ajtó).
Магда Сабо отримала кілька нагород в Угорщині, її твори публікувалися у 42 країнах. 2003 року стала лауреаткою французької літературної премії Феміна за найкращий іноземний твір.
Магда Сабо померла 19 листопада 2007 року.
Примітки
ред.- ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ Český bratr, Evangelický časopis Český bratr — Česko: 1986. — вип. 6. — С. 82. — ISSN 1211-6793
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 1132–1133. — ISBN 978-3-205-78552-1
Посилання
ред.- Biography, quotes and publications [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Magda Szabo in the History of Hungarian Literature [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Labours of love [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.], review of «The Door» by The Guardian, October 29, 2005
- The housekeeper with the keys to Hungary's secret sufferings[недоступне посилання з квітня 2019], review of «The Door» by The Independent, 18 January 2006
- Biography, including a list of her translated works